Вступ 5
Розділ 1. Концепція гнучкої переорієнтації виробництва на засадах типізації процесів проектування
1.1. Історичний аспект формування базових виробів сучасного асортименту верхнього одягу 5
1.2. Напрями застосування евристичних прийомів комбінаторного синтезу в системі «Конструктор» 11
1.3. Інформаційні моделі багатоальтернативних
конструктивно-технологічних рішень виробів типологічного ряду 15
1.4. Функціональні моделі морфологічного аналізу структури видових ознак асортименту 17
1.5. Сучасні методи автоматизації евристичного проектування швейних виробів 20
Список використаних джерел 25
Розділ 2. Теоретичні основи формування типологічних рядів
2.1. Основні характеристики типологічного ряду 30
2.2. Кластерний метод формування вихідного графа типологічного ряду 33
2.3. Структурно-логічна модель трансформації типологічного ряду 38
2.4. Формування номенклатури раціональних ланцюгів
перетворення виробів асортиментної групи 41
2.5. Стратегія ігрового простору ланцюгів перетворення
в комбінаторному синтезі модельних рішень 43
Список використаних джерел 50
Розділ 3. Моделювання синергетичних зв’язків у модифікаційних перетвореннях типологічних рядів
3.1. Логістика управління інформаційними потоками
в структурних рівнях конструктивно-технологічних властивостей виробу 53
3.2. Параметрична сегментація трансформації конструктивних прибавок
у модифікуванні ланцюга типологічного ряду жакета 57
3.3. Алгоритми адресного управління гнучкістю структурного синтезу
гіпотетичного образу виробу-трансформера 61
3.4. Інноваційні технології модульного проектування
універсальних конструкцій деталей виробу 66
3.5. Критерії коригування компонент програми проектування ланцюгів типологічного ряду 68
3.5.1. Геометричні умови збалансованості силуетних ліній плечового виробу 68
3.5.2. Тріадний принцип формування програм конструктивно-технологічних модулів виготовлення виробів ланцюга промислової серії 71
3.5.3. Комп’ютерна візуалізація компоненти розмірних ознак зовнішньої форми тіла споживача 73
Список використаних джерел 78
Розділ 4. Формування бази знань експертної системи гнучкої переорієнтації швейного виробництва
4.1. Адаптація методу масштабування універсальних конструкцій
для різновидів виробів ланцюгів перетворень 81
4.1.1. Ітераційний процес проектування універсальної конструкції 81
4.1.2. Алгоритм афінного перетворення операторами масштабування 87
4.1.3. Дослідження процесу масштабування віртуальної форми виробу 91
4.1.4. Дослідження проектування конструкцій різних видів одягу масштабуванням 96
4.2. Методичні основи сегментації деталей виробів-трансформерів 105
4.2.1. Обгрунтування вибору факторів впливу на сегментацію виробів-трансформерів 105
4.2.2. Визначення параметричних характеристик рівнів сегментації 108
4.2.3. Розробка методу сегментації виробу-трансформера 110
4.3. Імітаційна модель процесу конструкторської проробки ланцюга перетворення 117
4.4. Структурна характеристика трансформуючих елементів 124
4.5. Організація бази даних трансформуючих елементів 130
Список використаних джерел 133
Розділ 5. Практичне застосування експертних систем у процесах конструкторської підготовки швейного виробництва
5.1. Структура експертної системи гнучкої переорієнтації швейного виробництва 137
5.2. Правила вибору ланцюга перетворення 138
5.3. Сценарій результату діалогу підсистеми EC «Базова конструкція» 147
5.4. Сценарій вибору матеріалів для проектування виробів у підсистемі EC «Конфекціонер» 151
5.5. Сценарій оцінки повноти функціонального використання виробів ланцюга перетворення 164
5.6. Сценарій застосування експертних систем у конструкторсько-технологічній підготовці виробництва 168
Список використаних джерел 181
Післямова 185
Додаток А 187
Предметний покажчик 191

Славінська Алла Людвигівна – д-р техн. наук, проф., професор Хмельницького національного університету, відмінник освіти України.
Очолює наукову школу за напрямом «Теоретичні основи і методологічне забезпечення модульного проектування конкурентоздатного одягу».
Науковий доробок становить понад 320 опублікованих робіт, серед яких 65 -одноосібні. До переліку цих видань входить 3 монографії, 11 навчальних посібників, більше 20 лабораторних практикумів та модулів для студентів різних форм навчання. Навчально-методичні та наукові розробки забезпечують підготовку фахівців спеціальності «Технології легкої промисловості». Під її керівництвом підготовлено і захищено докторську дисертацію, 11 кандидатських, 40 кваліфікаційно-магістерських робіт і понад 250 дипломних проектів.

---

Захаркевич Оксана Василівна – д-р техн. наук, професор кафедри технології і конструювання швейних виробів Хмельницького національного університету. Основним напрямом наукової діяльності є дослідження та впровадження методів евристичного проектування одягу. За період наукової діяльності опубліковано понад 100 робіт, у т.ч.: 2 навчальні посібники з грифом МОН та грифом Вченої ради ХНУ, термінологічний словник з грифом Вченої ради ХНУ, 5 статей – у журналах, що індексуються у Scopus, 11-у фахових виданнях інших держав, 14-у фахових виданнях України, 8 публікацій – у матеріалах зарубіжних конференцій. Отриманий деклараційний патент України та 7 авторських свідоцтв.

---

Кошевко Юлія Володимирівна – канд. техн. наук, доцент кафедри технології та конструювання швейних виробів Хмельницького національного університету. Викладає дисципліни «Основи технології виробів», «Моделювання технологічних процесів».
Науковий здобуток автора нараховує більше 80 опублікованих робіт, у т.ч.:
5 статей – у журналах, що індексуються у Scopus, 9-у фахових виданнях іноземних держав, 2-у фахових виданнях України. Має 11 деклараційних патентів на корисну модель. Підготовлено 12 навчально-методичних видань, в число яких входить навчальний посібник.

---

Кулешова Світлана Геннадіївна – канд. техн. наук, доцент кафедри технології та конструювання швейних виробів Хмельницького національного університету. Сфера наукових інтересів: «Синергетичні аспекти художнього проектування одягу з використанням сучасних комп’ютерних технологій».
Науковий здобуток становить понад 96 опублікованих робіт, у т.ч.: 5 статей – у журналах, що індексуються у Scopus, 22-у фахових виданнях України, 9 публікацій – у матеріалах зарубіжних конференцій. Отримала 6 авторських свідоцтв.
Підготовлено 20 навчально-методичних видань, у т.ч. З навчальних посібники та 3 модулі для студентів дистанційної форми навчання.