Крути – бій за майбутнє
29 січня в Україні вшановують Герoїв, які загинули у битві під Крутами.
103 рoки тoму українські вoїни, переважнo мoлoдь, цвіт українськoї нації, зупинили більшoвицьку oрду і дали шанс вистoяти мoлoдій Українській нарoдній республіці.
У думці — знову тліє — бій у Крутах…
О, неповторний часе золотий!
Ми всі були зелені ще, як рута,
Але в душі палав огонь святий
Лавренко М. З циклу “Крути” // Семен Збаразький. – Крути. – С.99
Саме в цей день, на залізничній станції поблизу селища Крути (130 км на північний схід від Києва) відбувся бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу та незалежність.
Більшість українських добровольців, що захищали підступи до Києва, були членами молодіжного Братства українських самостійників Юнацької школи імені гетьмана Богдана Хмельницького та Студентського куреня Українських січових стрільців – переважно студенти Київського університету, політехнічного інституту та гімназисти. Серед тих, хто брав участь у бою під Крутами, був подолянин Микола Бублик, уродженець Меджибожа.
Бій тривав п’ять годин… Всі студенти загинули… У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму й відданості української молоді, яка загинула в нерівному бою.
Десятиліттями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами й вигадками. Лише в 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник, а дата 29 січня з 2007 року відзначається на державному рівні.
Спогади учасників бою під Крутами, маловідомі документи, статті і виступи М.Грушевського, Є.Маланюка та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр., художні твори, присвячені юним лицарям України, представлені на книжковій виставці “КРУТИ: і сум, і біль, і вічна пам’ять”, яку розгорнуто в читальному залі 7-го поверху університетської бібліотеки.
Подвиг і самопожертва цих юнаків — дороговказ всім наступним поколінням. Знати історичне коріння — святий обов’язок кожного свідомого українця.