20 лютого ми відзначаємо героїчну і надзвичайно болісну для всіх дату – День Героїв Небесної Сотні. Саме цей день у 2014 році став найдраматичнішим і переломним етапом Революції гідності, днем масових розстрілів мирних демонстрантів у Києві. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молодь, ті, хто лише починав жити.
   Серед Героїв Небесної Сотні і наші краяни: Бондарчук Сергій, Васильцов Віталій, Дзявульський Микола, Клітинський Олександр, Корнєєв Анатолій, Мазур Артем, Пагор Дмитро, Подригун Олександр, Володимир Чаплінський, Шеремета Людмила. Вони не побоялися глянути смерті у вічі заради утвердження національної ідеї. Йшли вони під кулі не задля слави чи з особистих мотивів, а щоб вибороти гідне майбутнє своєму народові. Герої не вмирають – вони дивляться на нас із фото, відео, знову і знову йдуть у свій останній бій. Їхній подвиг навічно залишиться в душах і серцях українців як приклад національної честі й гідності.
   З нагоди п‘ятої річниці вшанування Героїв Небесної Сотні у читальному залі розгорнуто книжкову виставку "Небесня Сотня. Герої не вмирають", на якій представлені книги, що висвітлюють події під час Революції гідності, розповідають про мужність і героїзм її учасників. На сайті бібліотеки можна переглянути віртуальну виставку "Героїчних сердець височінь: Герої Небесної Сотні Хмельниччини". У студентських групах пройдуть уроки мужності про героїв Небесної Сотні Хмельниччини.

Ростислав Балема Прохання Небесної Сотні Не ридайте за нами, благаємо вас, не тужіте!.. Нам не згоїть серця тихий сум поминальних пісень. Обіцяйте лише, що ми зможем за вас порадіти Й не зведуться на прах наш Майдан і останній наш день. Не тужіте за нами, ми будем до вас повертати — І блакиттю небес, і житами на мирних полях, Літнім громом гучним і вогнями салютів — на свято, І терновим вінком, що встеляє до вічності шлях… Ой багато ж нас тут, хто віками за правдоньку згинув, — Півнароду уже в українському небі вита… Ви сюди не спішіть, та в біді не лишайте Вкраїну! Хай за зброю вам стануть братерство і пам’ять свята. Ну а ми в нашім сні Знов — у пекло без краю та сну. Під литаври-пісні Про життя і звитягу ясну! Через дим, крізь вогонь, Де навік зупиняє свинець, І — щитами долонь Прокричати, що це — не кінець!.