Наукова бібліотека Хмельницького національного університету


Чабан К.А.


Золоте ядро бібліотечного персоналу


   Роботу цієї жінки не виміряєш кількістю читачів чи примірників книг, що надійшли у фонд, - основними показниками бібліотечної справи. А проте сучасні досягнення бібліотеки ТУП було б неможливо уявити без того невидимого на перший погляд внеску, який доклала до кожного процесу скромна трудівниця колективу, але непересічна особистість в історії бібліотеки й Бібліотекар з великої літери Рибалко Раїса Митрофанівна.
   Її життєвий шлях почався 1939 року у великому промисловому місті Харкові. Там навчалась у школі, а після занять багато читала, бігала з подружками у кіно. Телевізорів не було, тож тодішній широкоформатний кінофільм був справжньою подією для юних, а герої книг, кінострічок були втіленням добра і внутрішньої краси, справедливості та відданості. Вони формували характер юної харків'янки. З дитинства маючи неабияку допитливість, жадобу знань та наполегливість в досягненні мети, Рая закінчила школу на відмінно. А потім був бібліотечний інститут, звідки із червоним дипломом струнка, з широко відкритими очима вродлива дівчина вилетіла у світ, аби підкоряти нові горизонти бібліотечного простору.
   У Хмельницькому Раїса Митрофанівна знайшла роботу й сім'ю. Понад 20 років нелегкої праці були віддані обласному бібліотечному колектору, де працювала завідувачкою бібліографічного відділу. Робота захоплювала, їй віддавалась уся, тому неодноразово була учасником ВДНГ: бібколектор двічі відзначався Постановою Ради Міністрів як один із кращих у країні. А ще ж сім'я, двоє діток. Усе встигала - молода була й моторна.
   На роботу в бібліотеку ХТІПО досвідченого й працьовитого бібліографа P.M. Рибалко запросили 1985 року. Наступного року стала методистом. їй вдалося відродити, поставити на належний рівень цю ділянку. Багато читала, а потім впроваджувала бібліотечні стандарти й нормативи, передовий досвід провідних бібліотек у практику книгозбірні.
   Вимоглива до себе й оточуючих, спершу відчувала деяку упередженість й неприйняття колегами своїх ініціатив та нововведень. Але милосердна й доброзичлива, вона уміла допомогти, помітити в людях їх здібності й розвинути, спрямувати їх у потрібне русло. Тому й заслужила загальну любов та повагу. На її консультації та поради чекали. В роботі ж довіряли найважчі питання, бо знали: в складанні розробки їй немає рівних. Перекинувши гори літератури, вона виносила аргументовані, єдино можливі з урахуванням наших умов пропозиції на розгляд колег та дирекції, і , що надзвичайно важливо, не лише говорила, як має бути, але і як його зробити. Запропоновані нею рекомендації завжди знаходили підтримку директора, усі вони й реалізувались на практиці. Багато видів бібліотечної діяльності за Раїси Митрофанівни набули нових форм, багато в чому вона змінила уявлення бібліотекарів про традиційні процеси та ділянки. Нам залишились у спадок її розробки та консультації, списки і картки, щоб прийдешні покоління працівників бібліотеки могли розвивати надалі уже закладені підвалини бібліотечної технології.
   Скільки вона знала і уміла!.. Це був методист доброго гарту - високопрофесійний фахівець, широко ерудований в усіх аспектах бібліотечної діяльності. Вона уміла виступати публічно, її слова доходили до серця кожного працівника - від простого бібліотекаря до провідних фахівців; вона чудово володіла пером. А головне -виконувала щоденну найважливішу функцію методиста, що полягає у допомозі бібліотекарям в усіх без вийнятку питаннях. З нею консультувались і з організації технологічих ділянок, і в питаннях підбору кадрів та створення мікроклімату в колективі. Надзвичайно контактна й толерантна, вона могла знайти спільну мову з усіма. А в жіночому колективі це буває не так-то й легко.
   Досвідчена й ерудована як в бібліотечних, так і в загальнокультурних питаннях: поле її читання вміщувало і художню літературу, і публіцистику, передплачувала і брала у бібліотеці багато періодики. Додавши до цього її надзвичайні кулінарні здібності - із Ра-їсою Митрофанівною цікаво було спілкуватись й літній людині, і молодій.
   Моє знайомство із нею розпочалось на початку 2001 року, коли я прийшла працювати в бібліотеку ТУП саме у методичний відділ. Натрапивши на деякі абсолютно нові та незрозумілі для мене питання, я відчула надзвичайну турботу Раїси Митрофанівни, яка завжди могла доступно усе пояснити мені, новачку у вузівській бібліотеці. А ще допомагала долати психологічний бар'єр входження у новий незнайомий колектив, підтримувала мої перші непевні кроки на новому полі діяльності.
   Раїса Митрофанівна - людина з великим професійним та життєвим досвідом. Доля не раз підносила їй несподіванки й сюрпризи, причому, не завжди втішні. Та вона з гідністю й жіночим терпінням і мудрістю знаходила компроміси, хоч і не завжди легко вони давались. Виховала й поставила на ноги та дала путівку у доросле життя своїм чудовим дітям - Сашкові та Оксанці, які тепер передають усе добре, пізнане від турботливої матусі, своїм дітям Тож усі дитячі хвилювання,- у кого від казочки, у кого від комп'ютера - Раїса Митрофанівна переживає тепер уже зі своїми онуками на початку 2002 року вона вирішила цілком присвятити себе ро динним турботам, дітям та онукам, й виїхала до дочки у Саратов.
   По собі вона залишила грубенький зшиточок друкованих сторінок, де підсумовано результат її 15-річної самовідданої праці Перелічу лише кілька цифр: регламентуючі документи - 258 одиниць, консультації - 33, наукові дослідження - 7 і т.д. Список чималий і є гордістю не лише Раїси Митрофанівни, а й методичного відділу в цілому. Адже далеко не кожен такий відділ в інших біб ліотеках має, скажімо, власний довідковий апарат з бібліотечної справи, що налічує 18 тисяч карток. Усе це писано рукою однієї й тієї ж людини. Раїса Митрофанівна надзвичайно працьовитий та грамотний бібліотекар. Тепер, коли вона вже не працює, так багато хотілося б іще запитати в неї. Так буває: лише втративши зв'язок і:і певною людиною, розумієш усю важливість її повсякденної праці й існування поряд...
   Велика трудівниця, вона користувалась авторитетом і повагою, здобутими в трудових буднях. Куди б не потрапляла за тривалу робочу біографію Раїса Митрофонівна, вона вносила в усе порядок й виробничу налагодженість. Ніколи не могла сісти, склавши руки, - усе в неї кипіло, вирувало. Досить згадати її коротке перебування в піонерському таборі, куди (був такий період ) виїжджали працю -вати на літо бібліотекарі. Всього за місяць роботи там вона привезла чимало розробок, яких ні до, ні опісля неї ніхто не робив. Ось така вона була на роботі - ініціативна та дієва.
   Вона уміла працювати творчо, і творчо відпочивала. Незважаючи на роки, включалась у бібліотечні капусники й вечори відпочинку, причому в таких оригінальних іпостасях, що просто захоплювало дух. Була бібліотечним астрологом і Бувалим із відомого кіношного тріо. А скільки організовувала, підбирала матеріалів до гумористичних та серйозних стіннівок...Ті фото про неї залишаться в альбомі історії бібліотеки.
   За свою діяльність на бібліотечній ниві не мала Раїса Митрофанівна почесних звань. Хтозна, можливо, стала б вона професором чи кандидатом наук, якби працювала у бібліотечному вузі або ж столичних бібліотеках. Знаючи її працьовитість та наполегливість, в цьому не варто навіть сумніватись.Та вона завжди залишалася в тіні своїх грандіозних проектів. її скромна постать нібито й непомітна на тлі розмаху теперішніх бібліотечних планів. Але нехай прийдешні знають, що в кожному бібліотечному процесі, у кожній технології лежить часточка її повсякденної праці.
   В одній із статей відомий теоретик бібліотечної справи Столяров сказав: " Методист - це, дозвольте висловитись фондознавчим терміном, золоте ядро бібліотечного персоналу". Такою назавжди залишилась в історії бібліотеки Технологічного університету наша Рибалко Раїса Митрофанівна.


Created by zahar.biz
Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail