Яковлєва Л.В.,
зав. відділу зберігання фондів

ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ У БІБЛІОТЕКАХ ВНЗ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВІ ПІДХОДИ

   Основу бібліотеки, найголовнішу її частину складає документний фонд. Якими б знаменитими не були читачі, якою б шаною не користувались бібліотекарі, вони з природних причин замінюються все новими та новими поколіннями. Може бути побудовано нову будівлю бібліотеки з новітнім обладнанням, але її престиж буде визначатись, перш за все, складом та якістю її фонду. Особливо ціниться вік фонду. Бібліотечні книги - німі сучасники перших бібіліотекарів, перших читачів, а також їх послідовників. Як правило, в бібліотечних фондах накопичуються скарби колекціонерів, особисті бібліотеки письменників, вчених, громадських діячів. Ось чому питання збереження книжкових зібрань привертали увагу, починаючи з глибокої давнини, коли головне призначення бібліотеки було саме в збереженні накопичених книг.
   Фонди бібліотек, як унікальна частина загальнонаціональної культурної спадщини, - найцінніше історичне джерело та інформаційний ресурс України, не тільки складають велику кількість своєрідних пам’яток світового значення, а й мають величезну духовну цінність.
   Бібліотеку вважають найдемократичнішим інститутом, який виконує своє суспільне призначення і безкорисливо дає знання кожному, хто хоче припасти до цього життєдайного джерела. Інформація, що містить у собі багатогранну еволюцію людства, зберігається в бібліотеках і архівах світу. Збереження для прийдешних поколінь у вигляді оригіналу цієї безцінної інформації стало глобальним завданням, яке розв’язують всі цивілізовані країни та світове співтовариство. Форми і методи роботи з організації збереження книжкових фондів потребують постійної уваги і розвитку з урахуванням завдань і вимог сучасності.
   Збереження бібліотечних фондів висувається сьогодні чи не на перше місце у бібліотекознавстві як багатогранна проблема, тісно пов’язана з філософськими, соціальними, суспільними, технічними й природничими науками. Збирання та зберігання спадку минулого - одна з головних та доленосних функцій наукової бібліотеки.
   Говорячи про збереження фонду в бібліотеках, потрібно відмітити, що всі заходи, які проводить бібліотека, націлені на те, щоб фонд її був повноцінно використаний читачами. Але фонд може зазнати шкоди саме від того,  кому він призначений або ким він створюється та зберігається. Гарантією збереження фонду з соціальної точки зору є свідоме відношення до бібліотечного документа як користувача, так і бібліотекаря. А звичку до обережного ставлення читача до книги повинен прищепити бібліотекар. Збереження фондів - це не тільки професійна, технологічна, але й гостра соціальна проблема. Протиправні дії користувачів та самих бібліотекарів відбуваються, перш за все,  від низької як правової, так і загальної культури, викривленого уявлення про книгу. Гарантією збереження фонду з соціальної точки зору є свідоме ставлення до бібліотечного документа як суспільного надбання, особиста зацікавленість читача у виконанні правил користування бібліотекою, вміння, навики та звичка бережливо поводитись з документами. Все це повинен прищепити користувачу бібліотекар - не стільки працівник книгозбереження, скільки працівник відділу обслуговування. Обрані засоби, форми та методи повинні відповідати конкретним особливостям кожного читача та ситуаціям, бути максимально  диференційовані та індивідуалізовані. 
   Робота по збереженню книжкових фондів включає в себе управління процесом збереження, створення необхідних умов та кропітку роботу кожного працівника бібліотеки.
   Політика забезпечення безпеки і збереження фондів бібліотек ВНЗ визначається як специфікою фондів, так і основними функціями цих бібліотек, які формально не є національними  книгосховищами. Але фонди найстаріших університетських бібліотек нашої держави володіють унікальними колекціями рідкістних та цінних видань, великими обсягами рукописних та архівних матеріалів.
   Як і більшість бібліотек України, вузівскі бібліотеки на протязі останніх років працюють в екстремальних умовах, спрямовуючи зусилля на забезпечення навчального та науково-дослідного процесів, опановуючи інформаційні технології, надаючи нові сервіси споживачам, пробують вирішувати при цьому комплекс завдань з безпеки та збереження фондів.
   На протязі останніх років кількість надходжень нових документів в бібліотеках державних вузів катастрофічно скорочується. Проблеми та потреби вузівських бібліотек надзвичайно різноманітні. Більшість бібліотек розміщено у приміщеннях, які не призначені для книгозбереження. Немає систем кондиціонування та фільтрації повітря, приміщення не обладнані приборами контролю за температурою, вологістю та освітленням.
   Протягом  століть основною функцією бібліотекаря було збереження фондів, хранителем яких він був. На зміну йому приходить бібліотекар-комунікатор. Так, у 1984 році фінські бібліотечні організації вперше в Європі створили робочу групу по підготовці професійного кодексу бібліотекаря, тобто сукупності етичних норм, призваних регулювати їх діяльність. В Україні теж прийнятий подібний кодекс Українською бібліотечною асоціацією. І один  із пунктів цього кодексу присвячений саме збереженню духовних цінностей нашого народа, а книга - це є духовна цінність, яку ми повинні зберегти, примножити і передати наступним поколінням.
   Протягом усіх років існування наукова бібліотека ХНУ завжди приділяла велику увагу питанням збереження фонду. Адже це питання пов’язано з питанням життєдіяльності будь-якої бібліотеки. Збереження фондів у нас забезпечується комплексним підходом до вирішення питань охорони, обліку, правильного розміщення та зберігання. Збереження бібліотечного фонду - це система організаційних, технічних і технологічних заходів, які забезпечують захист документів на всьому його шляху в бібліотеці.
   Слід відмітити, що в нашій бібліотеці чітко визначений шлях книги, що значно сприяє кращому збереженню фонда: нові надходження з відділу комплектування та наукової обробки надходять до відділу зберігання фондів і потім передаються до відділів обслуговування під підпис відповідальних осіб. Всі документи, які надходять до бібліотечного фонду, незалежно від їх типу, виду, матеріальної основи обліковуються, штемпелюються, проходять технічну обробку, наклеюється штрих-етикетка, яка містить відомості про назву бібліотеки, інвентарний номер. Також ВКЗ веде картотеку  контрольних талонів на фонди структурних підрозділів та на фонди кафедральних і факультетських бібліотек. Картотека дає відомості, в якому фонді і скільки примірників документів є в наявності, коли було здійснено останній переоблік фонду того чи іншого підрозділу, які переміщення фонду відбувались та інші відомості про документи.
   Серед заходів, що забезпечують збереження книжкових фондів, особливе місце має переоблік фондів. Перевірка фондів проводиться як в цілому, так і вибірково в підрозділах бібліотеки. Це дає змогу виявити наявність документів у фонді окремого підрозділу.
   Нові технології міцно оселились в нашій бібліотеці і  активно втрутились в таку важливу ділянку роботи, як збереження документів. Багато процесів автоматизовано, і це значно полегшило й удосконалило роботу. Так, наприклад, в автоматизованому режимі відбувається процес замовлення документів з відділів обслуговування. Нові технології ми застосовуємо під час переобліку, при друкуванні контрольних талонів тощо. Що стосується умов, в яких перебуває бібліотека, то хочу відмітити, що будівля проектувалась спеціально для бібліотеки, розташована у зручному місці, поруч з навчальними корпусами, гуртожитками. Читальні зали просторі і світлі. Приміщення, в якому знаходиться відділ зберігання фондів, відповідає своєму призначенню.
   Але умови віддлілу також вимагають оновлення. Так, наприклад, потрібна спеціальна техніка по контролю за температурою та вологістю повітря, також сучасні системи захисту книжкового фонду,  які розроблені в Росії і  вже давно використовуються в багатьох бібліотеках світу, а саме з RFID- системою, яка  забезпечує захист бібліотечних фондів. Значно б удосконалив процес інвентарізації  Рідер-пристрій, який її прискорює  в 20 раз.
   На бібліотеку споконвіку покладалася двоєдина функція - зберігати опубліковані й написані в минулому документи та забезпечувати доступ до них нинішньому і майбутнім поколінням.  При цьому ступінь досупності документа багато в чому визначається ступенем його збереження. Однак із забезпеченням збереження бібліотечних фондів, зокрема, бібліотек вищих навчальних закладів, склався негативний стан. Це пояснюється не тільки несвоєчасним фінансуванням, а, на жаль, відсутністю довгострокової стратегії або державної політики з цього питання.
   Оптимальний режим збереження і безпеки фондів можна забезпечити тільки при виконанні таких умов: підтримка нормативів фізичного і санітарно-гігієнічного стану будівель, інженерних комунікацій, сховищ; розширення їх площ відповідно до збільшення фондів; облаштування бібліотек сучасними комплексами технічних засобів безпеки, постійне удосконалення матеріально-технічної бази бібліотек для забезпечення нормативних режимів збереження документів, їхньої стабілізації і реставрації; забезпечення процесів захисту, збереження і використання бібліотечних фондів достатньою кількістю кваліфікованих кадрів. Все це вимагає, безумовно, постійного бюджетного фінансування і державної підтримки. А поки що  постійно виконується робота, яка сприяє збереженню фондів, щоб не застарілими, а сучасними методами зберігати те багатство, яке ми маємо.