Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Таланчук О. Б.,
завідуюча відділу електронної бібліотеки
наукової бібліотеки ХНУ


Роль електронних бібліотек у формуванні інформаційно-освітнього простору університету

   Вища освіта - основа духовного розвитку людини і суспільства. Від якості розбудови її системи залежить інтенсивність відтворення інтелектуального потенціалу народу, його місце в світовій спільноті. Більшість стратегічних завдань сучасних ВНЗ тісно пов'язана з діяльністю бібліотеки як важливої ланки академічного та наукового процесів. Саме бібліотека університету є найважливішою творчою лабораторією, від її ресурсів та послуг залежить багато в чому якість і зміст навчання та наукових досліджень.
   Розвиток системи освіти пред'являє підвищені вимоги до якості підготовки дипломованих фахівців. Сучасний вищий навчальний заклад потребує впровадження нових підходів до навчання, що забезпечують поряд з його фундаментальністю розвиток комунікативних творчих і професійних компетенцій, потреб в самоосвіті на основі потенційної багатоваріантності вмісту і організації освітнього процесу. Очікується, що саме інформатизація, формування освітнього середовища навчального закладу на основі інформаційних технологій сприятиме вирішенню цих задач. Необхідно відзначити складність і суперечність процесу інтеграції інформаційних технологій в існуюче класичне освітнє вузівське середовище. Багато в чому це пояснюється тим, що вони створювалися не для потреб освіти. В мережевому світі міцно зайняли своє місце ЗМІ, реклама, банківська система, торгівля і тому подібне.
   В умовах змін, що відбуваються сьогодні у системі вищої освіти, різко зростає роль і значення самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі як однієї із найважливіших складових професійного становлення майбутнього фахівця. Ефективність же самостійної роботи залежить від багатьох складових: це і впровадження сучасних освітніх технологій, і забезпеченість навчальною, навчально-методичною, довідковою й науковою літературою, і достатність робочих місць, обладнаних сучасною електронною технікою. Суттєву роль у підготовці фахівця відіграє бібліотека вищого навчального закладу, оскільки саме в ній сконцентрована спеціалізована навчальна та наукова інформація.
   Бібліотеки – це не просто полиці з книжками чи зібрання баз даних.  Їхні ресурси є ретельно відібрані і організовані фахівцями. Унікальна роль бібліотек полягає у тому, що вони надають персоніфіковану інформацію, бо відповідають на специфічні питання і задовольняють індивідуальні потреби користувачів. Ця особливість є суттєвим доповненням до загальної передачі знань засобами масової інформації і робить бібліотеки важливими для формування добре обізнаного населення і демократичного та відкритого суспільства.
   На початку XXI ст. особливої актуальності набула проблема визначення ролі та місця бібліотек у суспільстві. Сьогодні головна стратегія розвитку в області науки, освіти і культури полягає в створенні "суспільства знань", і базова функція наукової бібліотеки в цьому процесі безумовна. Створення і введення в науковий освітній і культурний простір необхідних суспільству знань неможливі без ефективного впровадження спеціально орієнтованих, інноваційних технологій обробки і передачі інформації, досягнення нового рівня розвитку бібліотечно-інформаційних структур.
   Розвиток і вдосконалення науково-освітнього середовища (складовою частиною якого є гуманітарне середовище), що забезпечує підвищення якості освітнього і виховного процесів, рівня наукових досліджень та інтеграцію в національну і світову системи освіти неможливі без активного впровадження інформаційних технологій.
   Гуманітарне середовище, побудоване на взаємодії студента з інформаційними технологіями, дозволяє підвищити рівень активної пізнавальної творчості, розширює можливості особистого розвитку. Дослідження вчених, педагогів, бібліотекарів, психологів довели, що електронні  видання, багаточисельні розвиваючі, пізнавальні мультимедійні програми стимулюють інтерес до читання.
   Важливою ланкою формування гуманітарного середовища є конкретна діяльність всіх вузівських структур за допомогою різних чинників: матеріальних, соціальних, духовних. Не можна обійти увагою особливу роль бібліотеки в цьому процесі. Бібліотеки впливають на формування гуманітарного середовища сукупністю різних форм і методів роботи, спілкування співробітників і користувачів.
   Поза сумнівом, що епоха, коли основний обсяг знань людства зберігався лише на друкованих носіях, добігає кінця. Це пояснюється такими недоліками паперових видань, як неможливість містити в собі всі види даних, швидке старіння і неможливість оперативно актуалізувати матеріал. Поступово друковані видання витісняються електронними ресурсами. Серед останніх великий інтерес у користувача викликають повнотекстові електронні бази даних.
   Головним орієнтиром для багатьох бібліотек є бажання розвивати свої технології і надавати користувачам все багатство світових інформаційних ресурсів. Для сучасного етапу розвитку бібліотек характерне посилення ролі електронних ресурсів в інформаційному і довідково-бібліографічному обслуговуванні користувачів. Як відомо, будь-яка інформація має для людини особливий зміст лише тоді, коли вона не просто отримана, а пропущена "через себе", тобто усвідомлена і відчута.  Сучасне покоління все більше схиляється до здобуття інформації з використанням інформаційних технологій.
   Статистичні показники кількості відвідувань бібліотеки з метою здобуття традиційних послуг з видачі документів поступово знижуються. Проте, одночасно зростає відвідуваність залів електронної інформації.
   Сьогодні вже нікого не дивує те, що читач, прийшовши в бібліотеку, не лише не користується її фондом, але і не робить спроби замовити літературу. Багато користувачів цілком задоволені інформацією, наданою в електронній формі. Розвиток такого виду інформаційного ресурсу приводить до того, що багато бібліотек, не маючи засобів на комплектування видань, організовують доступ до повнотекстових електронних ресурсів. Крім того, набуває поширення електронна доставка документів, яка дозволяє користувачам замовити зі свого робочого місця (або з дому) електронну копію тієї чи іншої статті, брошури, фрагмента книги і за мить отримати її.
   Бібліотека поступово перетворюється на інформаційний центр електронних ресурсів, зберігаючи функції звичайної бібліотеки з обслуговування користувачів друкованими документами.
   Традицiйне бiблiотечно-iнформацiйне обслуговування має серйознi обмеження, оскiльки бiблiотеки орiєнтуються переважно на локальних користувачів, внаслiдок чого останнi мають доступ практично тiльки до iнформацiйних ресурсiв конкретної бiблiотеки. Крім того, iнформацiйне обслуговування зведено здебiльшого до видачi користувачам матерiалiв тiльки на традицiйних носiях iнформацiї, що є значною перешкодою, якщо врахувати поширення нових iнформацiйних середовищ.
   Бажання подолати цi "лімітування" привело до надання доступу до документiв в електроннiй формi, у тому числi й застосування потенціалу Інтернет, для чого знадобилося об’єднати традиційні організаційно-технологічні засади бібліотечної справи з можливостями системотехніки цифрових документів. У результаті такого симбіозу i з’явився термiн "електронна бiблiотека".
   Електронні бібліотеки істотно розширюють можливості звернення до їхніх електронних інформаційних ресурсів з широким набором інформаційних послуг. Останню обставину зумовило створення бібліотечних сайтів і порталів, які спочатку виступали як посередники між віддаленими користувачами бібліотеки і самою бібліотекою. Сайти дають можливість користувачам на їх робочих місцях (вдома, в офісі, на інших територіях, що мають комп'ютери, підключені до інтернету ) самостійно або за допомогою посередників (інформаційних навігаторів і т. п.) здійснювати пошук і замовлення необхідних даних, а також оперативно отримувати замовлену інформацію. Цей вид обслуговування нестримно розвивається: термін "віддалений термінал" міцно увійшов у практику роботи  багатьох наукових бібліотек.
   Розвиток вузівських бібліотечних мереж будується з врахуванням того, що одним з перспективних варіантів використання сучасних технологій для доступу до інформаційних ресурсів є електронні бібліотеки. Можливості ЕБ особливо важливі для забезпечення наукових, дослідницьких і освітніх процесів, тому що доступність, актуальність і повнота інформаційних ресурсів сприяють якісній підготовці фахівців.
   Доступ до електронних документів при обслуговуванні в електронному середовищі — основна і наймасовіша послуга, що надається користувачам. Послуги за поданням електронних документів в бібліотеках можна поділити на дві основні групи, з врахуванням того, працює користувач з документом в бібліотеці (використовуючи бібліотечний комп'ютер), або він хоче скопіювати документ на зовнішній носій для роботи за її межами.  Аналіз існуючого спектра послуг доступу в бібліотеках до електронних документів показав, що в них виділяються два підвиди:

  • надання в тимчасове користування (перегляд з екрану) електронних документів з фонду електронних документів і фонду відкритих ресурсів Інтернету;
  • надання в постійне користування (копіювання) документів з фонду електронних документів і фонду відкритих ресурсів Інтернету.
   Університетська електронна бібліотека, як і будь-яка складна інформаційна система, повинна будуватися на основі модульного принципу. Традиційно автоматизована бібліотечна система включає наступні класичні модулі, які призначені для виконання базових бібліотечних функцій:
  • адміністрування, що включає в себе функції настроювання системи і її модифікацій;
  • комплектування фонду;
  • введення даних і створення бібліографічного опису;
  • інформаційний пошук і замовлення;
  • обслуговування користувача;
  • створення Інтернет/Інтранет серверів і забезпечення функцій віддаленого пошуку, замовлення і каталогізації.
   Електронні бібліотеки — один з популярних та перспективних напрямків організації електронних інформаційних ресурсів. Вони створюються як розподілені інформаційні системи, які дозволяють надійно накопичувати, зберігати і ефективно використовувати інформаційні ресурси, що надаються в цифрових форматах та доступні через глобальні мережі передачі даних в зручному для користувача вигляді.
   В спеціальній літературі стосовно інформаційних об'єктів, що функціонують в електронній бібліотеці, використовують синонімічні терміни "електронний ресурс", "цифровий ресурс", "цифровий об'єкт", "електронний документ". Поняття "цифровий об'єкт" (так само, як і "інформаційний ресурс") є більш широким, ніж поняття "документ" або "одиниця збереження" інформаційної системи.
   Взагалі під інформаційними ресурсами розуміють сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)  або сукупність інформаційних продуктів певного призначення, які необхідні для забезпечення інформаційних потреб споживачів у визначеній сфері діяльності. Термін "електронні" вміщує такі аспекти поняття, як цифрова форма фіксації інформації, телекомунікаційні засоби для розповсюдження, комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення для доступу, відображення або відтворення, також керування.
   Електронні бібліотеки формуються на інформаційній та технологічній базах різних інформаційних установ: бібліотек, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, архівів, музеїв, великих видавництв, державних інформаційних органів тощо. Таким чином, об'єктом електронної бібліотеки може бути будь-яка інформація (документи, об'єкти матеріального світу, явища, дані), що зафіксована або відтворена в цифровій формі.             Особливий інтерес викликають динамічні електронні ресурси, тобто ті, що змінюються за інформаційним вмістом (наприклад, відповіді на запити до баз даних), або електронні ресурси, що оперують з даними, які надходять у реальному часі (наприклад, від віддалених користувачів).
   Сьогодні питання впровадження у бібліотечну практику інформаційних та телекомунікаційних технологій, створення власних електронних ресурсів і визначення тенденцій їх подальшого розвитку є дуже актуальними.
   В останні роки у більшості розвинених країн світу розроблено десятки проектів, спрямованих на створення електронних бібліотек, а сам термін "електронна бібліотека" не сходить зі сторінок професійних видань і все частіше звучить на наукових семінарах, конференціях, у засобах масової інформації. Хоча це поняття до сьогодні не має чіткого визначення, під терміном "електронна бібліотека", з одного боку, розуміють бібліотеку, яка зберігає свої фонди не на традиційних, а на різниоманітних машинних носіях інформації і має можливість обміну даними на основі використання різних сервісів Інтернету. З іншого боку, багато спеціалістів стверджують, що електронна бібліотека є функцією сучасної бібліотеки, її елементом, підрозділом. Тобто, вважається можливим створювати електронну бібліотеку всередині звичайної бібліотеки, яка здійснює традиційне обслуговування користувачів і зберігає фонди на традиційних носіях інформації. У цьому разі під електронною бібліотекою мається на увазі комплекс взаємопов'язаних різноманітних носіїв інформації і засобів, що забезпечують доступ користувачів до ресурсів.
   Вважається, що електронна бібліотека повинна "вирости" з традиційної в ході автоматизації бібліотечних процесів, появи і нарощування електронного потенціалу й масивів електронних документів. Електронні бібліотеки - це складні інформаційні системи, які є сховищами знань. Основним їхнім досягненням є гнучкість організації інформації, що надається в електронній формі, доступ до якої здійснюється засобами комп'ютерних комунікацій.
   На думку зарубіжних спеціалістів, бібліотеки XXI століття - це електронні бібліотеки, які являють собою мережу, що з'єднує їх із зовнішнім світом через електронні технології. Деякі вітчизняні спеціалісти під електронною бібліотекою розуміють сховище електронних документів, оснащене механізмами для ефективного доступу і роботи з ними. В перспективі, мабуть, у недалекому майбутньому фонди, каталоги, повнотекстові ресурси всіх бібліотек будуть розглядатися як складові частини єдиної електронної бібліотеки. Тобто, електронні бібліотеки відрізняються від традиційних не тільки і не стільки тим, що використовують електронний формат видань, а, в першу чергу, тим, що забезпечують доступ до віддаленого, розподіленого та різноманітного ресурсу за допомогою телекомунікаційних технологій.
   На сьогодні нормативними актами, що стосуються комплектування бібліотек електронними документами, є такі Закони України:
  • "Про авторські і суміжні права", який встановлює авторські права на програми для ЕОМ і електронні видання;
  • "Про електронні документи та електронний документообіг", який встановлює основні організаційно-правові засади електронного  документообігу та використання електронних документів;
  • "Про інформацію";
  • "Про захист інформації в автоматизованих системах";
  • "Про Національний архівний фонд та архівні установи";
  • "Про національну програму інформатизації", який регулює окремі аспекти бібліотечно-інформаційної діяльності, пов'язані зі створенням і використанням баз даних, електронних каталогів і картотек;
  • "Про державну таємницю",
   а також Наказ Президента України від 27.04.2001 p., №285/2001 "Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні", який сприятиме розвиткові українського ринку об'єктів інтелектуальної власності, упорядкуванню міжнародного співробітництва з використанням цих об'єктів. У наведених нормативних актах електронні видання згадуються поряд з іншими видами видань.
   Збільшення обсягів надходжень електронної інформації до бібліотек і неминучість подальшого розвитку електронних бібліотек зумовлюють актуальність розробки нового напряму сучасного бібліотекознавства, який пов'язаний з розробкою наукових засад, нормативно-методичного та організаційно-технологічного забезпечення процесу комплектування електронної бібліотеки. 
   Бібліотеки усіх типів є "народними університетами", що надають доступ до знань, навчання та ідей; вони є важливою складовою процесу формування креативного та інноваційного суспільства.  Бібліотеки та інформаційні служби є воротами до світу знань та культури.
   Університетська бібліотека сприяє навчальному процесу, науково-дослідній і виховній роботі, гуманізації та гуманітаризації освіти згідно із завданнями вищої школи, допомагає студентам, аспірантам, вченим у підборі необхідних документів, використанні довідково-пошукового апарату, оформленні бібліографічних описів до статей і дисертацій, постійно вдосконалюючи форми і методи своєї діяльності.
   Враховуючи зростаючий інформаційний потік, бібліотеці, щоб залишатися  потрібною і затишною, необхідно шукати різні підходи і можливості взаємодії з підрозділами ВНЗ як суб'єктами нового інформаційно-освітнього середовища. Виходячи із спільної мети інформатизації бібліотек, яка визначається як повне і оперативне інформаційне забезпечення освітнього і наукового процесів ВНЗ, можна  визначити два основних напрями роботи бібліотеки в області інформатизації:
   -  подальший розвиток автоматизованої бібліотечної системи, який включає: організацію і розвиток мережевих інформаційних служб, комплексне управління всіма бібліотечними процесами, зміну структури бібліотеки, політики комплектування, підвищення інформаційної компетентності бібліотекарів;  
   -  забезпечення збереження фонду шляхом формування електронної бібліотеки, надання користувачам нових можливостей в роботі з великими обсягами машинозчитуваних даних і повнотекстовими документами в режимі теледоступу, поліпшення якості обслуговування на основі надання додаткових послуг і сервісів. Розвиток корпоративної співпраці в області обміну інформацією між різними суб'єктами інформаційно-освітнього середовища.
   В останнє десятиліття розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) змінив уявлення про бібліотеку та її роль у системі наукових комунікацій. Бібліотеки пройшли стрімкий шлях від замкненої системи до навігатора в світовому інформаційному просторі. Нині бібліотеки впроваджують ІКТ в усі сфери своєї діяльності: від управління бібліотечно-бібліографічними технологіями до створення власних електронних ресурсів. Створюються колекції власних електронних ресурсів (електронний каталог бібліотеки, оцифровування фондів, нові надходження на нетрадиційних носіях тощо), починають засновувати відкриті електронні журнали, електронні архіви, також реформується система інформаційно-бібліографічного обслуговування, яка будується на принципах оперативності та доступності інформації: віртуальна бібліографічна довідка, електронна доставка документів.
   Сучасний навчальний заклад передбачає інтенсивне використання високотехнологічних засобів роботи з освітніми ресурсами різних типів. В зв'язку з цим електронна бібліотека як інформаційна система традиційно виконує  пошук інформації в документних базах даних, включаючи бібліотечні фонди, і надає доступ до повнотекстових електронних документів. Вважається, що роль електронної бібліотеки в забезпеченні сучасних освітніх технологій є однією з ключових.
   Стрімко плине час, і якщо ще декілька років тому обговорювалося питання про доступ до Інтернет та його використання, то сьогодні вже йдеться про електронні ресурси,  створені самими бібліотеками. Інколи дивуєшся, як при такому обмеженому фінансуванні бібліотекарі всеж активно просуваються в питаннях опановування інформаційними і телекомунікаційними технологіями, а найпотужніші бібліотеки регіонів впевнено і послідовно, не зважаючи на всі труднощі, роблять значний внесок у справу руху України до інформаційного суспільства.
   Бібліотеки та освіта є спорідненими, синонімічними поняттями. Бібліотека не має жодного значення, якщо не надає знань. Якісна освіта не може існувати без доступу до якісних інформаційних ресурсів, що забезпечують процеси викладання, навчання та дослідження.

           
 Використана література
1.   Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджмент науково-освітніх мереж: Матеріали 1-V Міжнародних шкіл-семінарів Проект Tempus-Tacis CP-20552-99.- К.: НТБ НТУУ "КПІ", 2002.- 138c
2.   Освещение проблем библиотечно- информационных технологий в библиотековедении// Российское библиотековедение: ХХ век. Направления развития, проблемы и итоги.- 2003.- С.348-376.
3.   Использование электроных библиотек в целях образования// Электронные библиотеки.- 2003.- С.282-294.
4.   Экономические вопросы и информационные ресурсы// Информационные ресурсы России.- 2004.- С.127-153.
5.   Электронные библиотеки и сохранение цифрового наследия// Информационные ресурсы России.- 2004.- С.179-208.
6.   Запрошуємо до інформаційної співпраці зі створення Національної електронної бібліотеки України// Бібліотечний вісник.- 2000.- №4.- С.51-53.
7.   Электронные библиотеки в Интернет// Библиотека как информационный центр для населения: проблемы и их решения.- 2000.- С.52-53
8.   Абызгильдин А.Ю.  Электронная библиотека в вузе// Научные и технические библиотеки.- 2003.- №11.- С.52-57.
9.   Андреев В.А.  Электронные библиотеки: опыт создания за рубежом// Научные и технические библиотеки.- 1998.- №2.- С.8-11
10.   Балабекова Г.К.  Электронная библиотека: проблемы авторского права и доступность информации// Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии.- 2008.- №2.- С.69-70.-
11.   Баркова О.  Електронна бібліотека як перспективний засіб організації доставки документів та обслуговування по МБА// Бібліотечний вісник.- 2002.- №1.- С.47-54
12.   Блюмин С.Л.  Построение электронной библиотеки высшего учебного заведения/ С.Л.Блюмин, И.А.Шуйков// Инновации в образовании.- 2001.- №6.- С.64-66.
13.   Дистанционное обучение и организация электронных библиотек/ Б.Бочаров, М.Воеводина, Л.Донец, И.Рябченко// Новий колегіум.- 2004.- №5-6.- С.95-97.
14.   Вуль В.  Как повысить качество образования?: Электронные учебники и электронные библиотеки// Библиотечное дело.- 2004.- №1.- С.13-16.
15.   Глухенька В.  Електронна бібліотека Хмельницького національного університету: технологічні аспекти створення та використання// Бібліотечний форум України.- 2005.- №3.- С.32-33.
16.   Дубай С.С.  Электронные книги: развитие и перспективы// Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии.- 2006.- №2.- С.66-69.
17.   Єрошенко Т.т.і.  Електронна бібліотека в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України: проблеми створення та використання// Бібліотечний вісник.- 2000.- №1.- С.11-13
18.   Зайнуллин Ш.Р.  Комплектование электронных библиотек// Университетская книга.- 2004.- №12.- С.26-28.
19.   Земсков А.И.  Некоторые особенности работы с электронными документами// Научные и технические библиотеки.- 2008.- №1.- С.110-126.
20.   Роеса Г.  Электронные библиотеки и образование: возможности и перспективы// Библиотека в эпоху перемен.- 2003.- №3 (19).- С.76-81.
21.   Самыкина И.В.  "Электронные библиотеки России: доступ к информации и развитие социально- культурных коммуникаций// Библиотековедение.- 2005.- №4.- С.21-36.
22.   Тлеукеева Р.  Традиционные и электронные ресурсы: состояние, проблемы, эффективность использования// Библиотека.- 2008.- №1.- С.15-19.
23.   Хякли Э.  Национальная электронная библиотека// Библиотековедение.- 1998.- №5.- С.44-48.- [Финляндия].
24.   Шейко В.  Електронні бібліотеки в Україні : перспективи розвитку// Бібліотечний вісник.- 2001.- №5.- С.31-34.
25.   Шрайберг Я.Л.  Библиотеки, электронная информация и меняющееся общество в информационном веке: Ежегодный доклад Международной конференции "Крым"// Научные и технические библиотеки.- 2007.- №1.- С.25-55.
26.   Якименко Ю.І.  Проблеми розвитку електронних бібліотек та інформаційного забезпечення дистанційного навчання/ Ю.І.Якименко, В.І.Тимофєєв// Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджмент науково-освітніх мереж.- 2002.- С.8-12

  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail