Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Чорна Л.П.,
провідний бібліотекар НМВ НБ ХНУ

Інтернет: інформаційна культура користувача


   В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття і обробки великих обсягів інформації, навчити її володіти сучасними засобами, методами і технологіями. Крім того, нові умови роботи викликають залежність інформованості однієї людини від інформації, що набута іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти тільки самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а потрібно навчитися такій технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури роботи з інформацією. Саме для відображення цього факту і був введений термін "інформаційна культура".
   Для вільної орієнтації в інформаційному просторі людина повинна володіти інформаційною культурою як однією із складових загальної культури. Інформаційна культура тісно пов'язана з соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в наступних аспектах — в конкретних навичках з використання технічного обладнання (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних систем):
  • в умінні використовувати в своїй діяльності комп’ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є різноманітні програмні продукти;
  • в умінні вишукувати інформацію з різних джерел: як з періодичного друку,  так і з електронних комунікацій, надавати її в зрозумілому вигляді і вміти ефективно використовувати;
  • в оволодінні основами аналітичної переробки інформації;
  • в умінні працювати з різноманітною інформацією;
  • у розумінні особливостей інформаційних джерел в своїй галузі знань.
   Інформаційна культура вміщує в собі знання з тих наук, які допомагають її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних і ряду інших дисциплін). Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нової інформаційної технології і вміння використовувати її як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, які потребують нетрадиційного творчого підходу.
   Виховання інформаційної культури особистості - суспільна проблема. Останнім часом стверджується погляд на бібліотеки як на органічну частину інформаційного середовища суспільства. До їх величезних інформаційних ресурсів додаються комп'ютери, програмні засоби, машиночитані джерела інформації, а можливість підключення до міжнародних комп'ютерних мереж збагачує їх ще й світовими інформаційними ресурсами. Формування інформаційної культури читачів, яка включала б не тільки традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру, але й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп'ютерних засобів, тобто поєднувала б традиційний бібліографічний інструментарій з комп'ютерними засобами, є однією з головних функцій сучасної бібліотеки. Для її реалізації бібліотеки повинні перейти від традиційної пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань серед читачів до їх цілеспрямованої інформаційної освіти.
   Тому, якщо розглядати діяльність бібліотеки в цілому, то можна сказати, що вона спрямована на підвищення інформаційної освіти суспільства. 
   Інформаційна культура особистості — це складна структура характеристик, які забезпечують нашу життєдіяльність в інформаційному середовищі. Але при цьому не потрібно забувати, що кожна людина пов'язана з навколишнім світом конкретними соціальними стосунками, які і визначають структуру, рівень, зміст її інформаційної культури.
   Тому під інформаційною культурою користувача маємо розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє йому не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.
   Категоріями інформаційної культури користувача можна вважати його вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати її пошук в усій сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також - здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерна грамотність.
   Інтернет забезпечує швидкий віддалений доступ до численних джерел інформації, що робить навики роботи в Інтернеті важливим компонентом інформаційної культури особистості.
   Коли ми говоримо про інформаційну культуру користувача, то в якості головних її складових виділяємо наступні аспекти:
  • навики з використання своїх розумових (інтелектуальних) здібностей;
  • високу ступінь відкритості до сприйняття нової інформації;
  • вміння надавати інформацію в зрозумілому вигляді і ефективно її використовувати; 
  • здібності до аналітичної обробки інформації.
   Враховуючи ці аспекти, можна зробити висновок, що інформаційна культура це:
  • новий тип світогляду;
  • новий тип спілкування;
  • вільний доступ в інформаційному просторі;
  • новий тип мислення, який зорієнтований на саморозвиток і самоосвіту.
    Бібліотека як соціальний інститут інформаційної культури завжди рухається назустріч своєму споживачу інформації, являючись показником духовного та інформаційного розвитку суспільства.
   Нові можливості значно збагачують діяльність бібліотек, прискорюють і удосконалюють процес пошуку інформації, розширюють рамки інформаційного простору. Одна з найголовніших можливостей — навчити користувачів методам доступу до багатства нових інформаційних ресурсів у вигляді індивідуальних і групових консультацій. В даний час найпоширеніший і реальний спосіб навчання користувача — процес обслуговування.
   Сучасний користувач повинен володіти комплексом знань та вмінь, які дозволять йому адаптуватися в навколишньому середовищі.
   Адже, з одного боку, сучасні комп'ютерні технології значно розширили можливості задоволення інформаційних потреб. З іншого боку, багато залежить від того, наскільки конкретний користувач в змозі своєчасно знаходити, отримувати, адекватно сприймати і продуктивно використовувати нову інформацію. Тому, важливе значення тут має вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, володіння навичками роботи з масивами інформації, які постійно змінюються.
   Останнім часом кваліфікація користувачів Інтернету помітно зросла — сьогодні більшість з них працюють самостійно і з великою користю для себе. Такі користувачі не вибагливі, завжди коректні і доброзичливі під час відвідування бібліотеки.
   Але є ще багато і таких користувачів, які не мають уяви, як знайти інформацію в Інтернеті, якщо немає даних про конкретну WWW адресу. Деяких користувачів інформаційно-грамотними назвати також неможливо: невміння формувати запити; погана орієнтація в своїй темі, невміле володіння методами самостійного пошуку в Інтернеті; невміння визначити найважливіші моменти. Тому перед бібліотечними фахівцями стоїть завдання навчити такого користувача:
  • грамотно формулювати свої інформаційні запити;
  • здійснювати самостійний інформаційний пошук необхідної інформації;
  • орієнтуватися в інформаційних ресурсах бібліотеки.
   Велике значення в формуванні інформаційної культури користувача має освіта, яка повинна формувати нового спеціаліста інформаційного суспільства.
   Працюючи над підготовкою факультативного курсу з формування інформаційної культури особистості, фахівці звертають особливу увагу на те, що він має формувати у студентів цілісну систему знань і вмінь в галузі інформаційного самозабезпечення. Засвоєння цього курсу має проходити паралельно з вивченням загальноосвітніх програм. Його програма буде сприяти навчальній, науково-дослідницькій і самоосвітній діяльності студентів, задоволенню їх культурних і творчих потреб, соціалізації особистості в цілому.
   Визначаються і основні завдання курсу:
  • Знайомство студентів з основними інформаційними поняттями, джерелами  інформації і інформаційно-пошуковими системами;
  • Навчання раціональним способам і методам самостійного ведення пошуку, відбору, аналізу і критичного ставлення до інформації;
  • Навчання методам згортання (аналітико-синтетична переробка) інформації;
  • Сприяння вивченню і практичному використанню технології підготовки і оформлення   результатів навчальної і науково-дослідницької роботи (підготовка доповідей, оглядів, резюме, тезисів, конспектів, курсових і т.д.).
   Отже, вивчення інформаційної культури — це вивчення базових знань, вмінь, навичок в ділянці пошуку, відбору і застосування інформації. В зміст інформаційної культури входять:
  • аналіз і синтез отриманої інформації;
  • вміння виділити головне з великої кількості другорядного;
  • переробити (осмислити) інформацію;
  • запам'ятати інформаційні одиниці;
  • подальше відновлення в пам'яті;
  • перетворення отриманої інформації у власні знання;
  • процес створення нової інформації і нового знання (евристика).
   При цьому кожен студент навчиться:
  • Вільно адаптуватися в будь-якому бібліотечно-інформаційному середовищі;
  • Формулювати і аналізувати інформаційні потреби;
  • Виявляти і оцінювати імовірні джерела інформації;
  • Здійснювати різноманітні види пошуку інформації за допомогою інформаційно-пошукових систем;
  • Вміти критично оцінювати і фіксувати інформацію;
  • Здійснювати аналіз, синтез, оцінку, інтерпретацію інформації;
  • Застосовувати правила і норми мовного етикету.
   Володіючи інформаційною культурою, молодь, яка навчається, накопичує важливі якості: вміння мислити системно, стратегічно, критично та творчо.
   Користувач, який володіє інформаційною культурою, має змогу самостійно в Інтернеті контролювати потрібну йому глибину висвітлення тієї чи іншої події, визначати, які матеріали переглядати, які посилання вибирати, а які ні. Адже, маючи такий великий вибір, кожен споживач інформації сприймає різні події по-різному.
   В сучасному інформаційному суспільстві оволодівати інформаційною культурою потрібно починати ще з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім залучати до персонального комп'ютера. Для вищих навчальних закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства потрібно вважати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідного для роботи в конкретній сфері діяльності. В процесі оволодіння інформаційною культурою студентом у ВНЗ поряд з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напрямку багато часу необхідно приділяти комп’ютерним інформаційним технологіям, які є базовими складовими майбутньої сфери діяльності. При цьому якість навчання повинна визначатися ступенем закріплених і стійких навиків роботи в середовищі базових інформаційних технологій при вирішенні типових задач сфери діяльності.
   В програмі інформатизації потрібно особливу увагу звернути на інформатизацію освіти як напрямку, пов’язаного з набуттям і розвитком інформаційної культури людини. І це, в свою чергу, ставить освіту в позицію "об'єкта" інформації, де потрібно так змінити зміст підготовки, щоб можна було забезпечити майбутньому фахівцю не тільки загальноосвітні і професійні знання в галузі інформатики, але й необхідний рівень інформаційної культури.
   Впровадження комп'ютерної техніки у всі сфери життєдіяльності людини, його нові можливості з організації "дружнього" програмного середовища, орієнтованого на користувача, використання телекомунікаційного зв'язку, який забезпечує нові умови для    спільної роботи фахівців, застосування інформаційних технологій для найрізноманітнішої діяльності, потреба в фахівцях, яка постійно зростає, ставлять перед державою проблему з перегляду всієї системи підготовки на сучасних технологічних принципах.                      
   Вирішення цієї проблеми в нашій країні знаходиться на початковій стадії, тому доцільно враховувати досвід найбільш розвинених країн, до числа яких входять США, Японія, Англія, Німеччина, Франція, де цей процес вже отримав значний розвиток.
   Оволодіння інформаційною культурою — це шлях універсалізації якостей людини, який сприяє реальному розумінню людиною самої себе, свого місця і своєї ролі.

  Література
  1. Шевийот, С. Библиотеки и "информационная грамотность": современное состояние дел / С. Шевийот; Пер. с франц. И.В. Чадновой // Библиотековедение.- 2005.- №4.- С.42-50.
  2. Шрайберг, Я.Л. Роль библиотек в преобразовании гражданского общества в информационное / Я.Л. Шрайберг // Научные и технические библиотеки.- 2000.- №4.- С.83-92.
  3. Зубов, Ю.С. Информатизация и информационная культура // Проблемы информационной культуры: Сб. ст. - М., 1994.- С.5-11.
  4. Манятина, Е. Интернет: информационная культура пользователя областной библиотеки // Бібліотечний форум України.- 2004.- №1.- С.32-35.
  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail