Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Таланчук О. Б.,
завідувачка відділу електронної
бібліотеки НБ ХНУ

Особливості формування бази даних "Електронна бібліотека" в книгозбірнях ВНЗ України



   Важливим кроком на шляху України до євроінтеграції є її приєднання до країн учасниць Болонського процесу, перехід на кредитно-модульну систему навчання та необхідність забезпечення інформаційних потреб сучасних користувачів бібліотечними ресурсами. Виходячи з цього, перед бібліотеками вищих навчальних закладів стає завдання комплектування фондів спеціалізованими електронними документами та забезпечення техніко-технологічних умов їхнього використання.
   Розвиток сучасного суспільства вимагає від роботи бібліотеки все ширше запроваджувати новітні технології на основі комп'ютерної техніки та віртуального забезпечення вимог читачів. Рівень інформатизації бібліотек вищих навчальних закладів є головною умовою ефективності впровадження нових освітніх технологій та вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення навчального процесу.
   На сучасному етапі розвитку комп'ютерних технологій та впровадження їх в усі сфери життя суспільства потреба в електронній інформації постійно зростає. Свідченням цього є стрімкий розвиток проектів переведення на електронні носії (оцифрування) бібліотечних фондів, що отримали назву цифрових бібліотек. Із розмаїття цих проектів можна виділити національні (проекти в межах окремих країн), континентальні (наприклад, "Європейська цифрова бібліотека" - Europeana) та глобальний міжнародний проект "Світова цифрова бібліотека" (World Digital Library). Вартість таких проектів сягає сотень мільйонів, а то й мільярди доларів.
   Ідея зосередити всі джерела людського знання в одному місці дуже стара і існувала в багатьох цивілізаціях: досить згадати знамениту античну бібліотеку в Олександрії і великі енциклопедичні фонди в арабській, китайській і європейській цивілізаціях. Завдяки виникненню і розвитку Інтернету, ця ідея відродилася, на цей раз у формі "бібліотеки без стін" або віртуальної бібліотеки.
   Дослідження технології електронних бібліотек (ЕБ) почалося в 1990-і рр. У той час ЕБ розглядалися в основному як сховище електронних текстів. Доступ до документів в ЕБ здійснювався за допомогою пошукової служби, яка використовувала індексовану інформацію, що зберігається у централізованому каталозі метаданих.
   В основу роботи по створенню ЕБ покладені такі документи:
  • Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", що визначає правову основу для створення ЕБ ХНУ (стаття 12);
  • Закон України "Про авторське право і суміжні права", що встановлює авторське право на комп’ютерні програми для ЕОМ; електронні видання, бази даних, літературні письмові твори;
  • Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", який поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання електронних документів;
  • Закон України "Про Національну програму інформатизації", який визначає стратегію розв’язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення;
  • Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах", який встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян України на інформацію та права доступу до неї;
  • Закон України "Концепція технічного захисту інформації в Україні", що визначає технічний захист інформації.
   Міждержавні стандарти:
  • ГОСТ 7.20 – 2000. Бібліотечна статистика, який регламентує облік електронних документів на окремих носіях;
  • ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания: Основные виды и выходные сведения
  • ГОСТ 7.1 – 2003. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления.
   Електронна бібліотека створюється з метою:
  • забезпечення доступу до документів, надання яких користувачам обмежене (цінні книги, документи в одному примірнику, література з спеціальностей, що тільки відкриваються і не забезпечені достатньою кількістю підручників);
  • забезпечення доступу до інформації, яка існує виключно в електронному вигляді;
  • надання користувачам якісно нових можливостей роботи з більшими обсягами машинозчитуваних даних;
  • підвищення проценту книгозабезпечення навчальних дисциплін за рахунок повнотекстових електронних версій підручників;
  • розповсюдження відомостей про науково-технічні досягнення та інновацій в організації навчального процесу ХНУ.
   Інформаційні технології скоротили час на виконання інформаційних запитів, але їхній вплив на фонди поки що виражений меншою мірою. Стосовно книги здійснюється процес комплектування, а щодо електронного документа — організується доступ. Однак, якщо документ переноситься на сервер бібліотеки, тобто стає реальною частиною її фонду, то можемо також говорити про комплектування електронними документами.
   Формування фонду електронних документів — це нова бібліотечна технологія. Основна відмінність від традиційної технології формування фондів пов'язана зі специфікою онлайнових документів — відсутністю окремого для кожного документа фізичного носія, новими джерелами комплектування  (зокрема, з глобальної мережі Інтернет) та шляхами надходжень, файловою структурою електронних документів тощо.
   Формування фонду електронних документів НБ ХНУ — це одне з завдань, що вирішується в процесі створення наукової електронної бібліотеки в комплексі з формуванням бібліографічно-інформаційних ресурсів, які є основою пошукового апарата електронної бібліотеки.
   Електронний документ мусить пройти шлях традиційного бібліотечного опрацювання — комплектування, каталогізацію, систематизацію, аналітичне опрацювання.
   Традиційно фонди цифрових бібліотек формуються з оцифрованих (відсканованих) видань.
При такій технології продуктивність процесу багато в чому залежить від обладнання для сканування, вибір якого, у свою чергу, залежить від форматів видань, що підлягають оцифруванню.
   Комплектування цифрових бібліотек сучасними виданнями може здійснюватися не лише шляхом оцифрування друкованих видань.
   Процеси підготовки видань до друку давно вже відбуваються за допомогою комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Існує низка спеціалізованих пакетів програмного забезпечення під загальною назвою "Настільні видавничі системи". Наслідком цього є те, що практично всі сучасні друковані видання мають електронний аналог у вигляді оригінал-макету.
   Особливу проблему становить інвентаризація електронної інформації, що включає в себе визначення самостійних одиниць даної продукції, їх опис, облік та каталогізацію. Розглядаючи одиниці електронної інформації, не можна не згадати ГОСТ 7.83-2001 на електронні видання, підготовлений Держстандартом Росії та затверджений як міждержавний стандарт між сімома країнами СНД, куди входить і Україна. В ньому визначені деякі важливі терміни та дається характеристика електронних видань.
   Електронна бібліотека НБ ХНУ - це система різноманітних розподілених електронних ресурсів, створених у масштабах університету, яка дозволяє надійно накопичувати, зберігати та ефективно використовувати колекції електронних документів, доступних користувачеві в зручному вигляді через мережі передачі даних.
   Електронна бібліотека університету орієнтована на широке коло користувачів і вирішує такі  основні завдання:
   – наукове, спрямоване на глибоке вивчення теми (предмета) професорсько-викладацьким складом, аспірантами, науково-технічними працівниками ХНУ;
    – освітнє, в межах якого йде підтримка як формальної, так і неформальної освіти, шляхом надання не тільки навчального матеріалу, а й необхідної додаткової літератури;
    – довідкове, спрямоване на задоволення потреб в інформації одноразового характеру з широкого кола питань;
    – просвітницьке, в рамках якого формуються колекції, спрямовані на розповсюдження знань з історії, краєзнавства, культури, політики України, техніки, екології тощо;
    – фондоутворювальне - електронна бібліотека доповнює традиційний фонд бібліотеки ХНУ документами, які існують тільки в електронному вигляді;
    – розвиток сервісів електронної доставки документів, що передбачає оцифровування документів підвищеного попиту, електронні аналоги яких мають зберігатися.
   У вересні 2004 року затверджена концепція електронної бібліотеки, яка ставить на меті обґрунтування основних засад та напрямків розвитку електронної бібліотеки університету.
   Електронна бібліотека ХНУ комплектується:
    – на основі  існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету (факультетів, кафедр і т.п.). Тобто факультетські, кафедральні бібліотеки формують свої електронні ресурси і передають у відділ електронної бібліотеки, де документи реєструються у базу даних "Електронна бібліотека".  Наприклад, економічним факультетом ХНУ, який має свою бібліотеку, передано близько 100 електронних документів;
    – на основі електронних копій друкованих видань видавничо-поліграфічного центру університету;
    – електронні документи передаються в ЕБ науковцями та співробітниками ХНУ. Проводиться робота на днях кафедр, днях інформації та інших заходах по залученню викладачів до співпраці;
    – отримуються електронні копії документів з інших вузів згідно договорів про співробітництво. Університет заключив договори з такими ВНЗ: 
  • Тернопільський національний педагогічний університет;
  • Харківський національний університет радіоелектроніки;
  • Національний університет кораблебудування м. Миколаїв;
  • Сумський державний університет.
   Згідно договорів проводиться безкоштовний обмін електронними ресурсами. По електронній пошті надсилаються електронні документи, які також реєструються в БД ЕБ. Також у списку наших партнерів знаходиться і бібліотека Краківського університету ім. Тадеуша Костюшки; скануються документи з фонду бібліотеки.
   Вибирають документи на  сканування спеціалісти читальних залів, викладачі і навіть студенти. Зараз в університеті відкривається багато  спеціальностей, викладаються нові дисципліни, які не забезпечені підручниками. Тому відділом електронної бібліотеки був проведений аналіз книгозабезпечення навчальних дисциплін, відібрані предмети, які зовсім не забезпечені літературою або малозабезпечені. На основі аналізу здійснювався пошук відповідних джерел в мережі Інтернет, проводилась їх обробка та реєстрація в БД ЕБ. Підручники, які є в читальних залах в одному-двох екземплярах і користуються широким попитом, скануються у відділі і теж виставляються на сайт бібліотеки.
   Для сканування  використовується програма ABBYY FineReader. Пакет розпізнаємо і конвертуємо в формат ПДФ з допомогою програми Adobe Acrobat . В залежності від того, який об’єм має файл, він ділиться для кращої швидкості завантаження на комп’ютерах користувачів. В документі робляться закладки для зручності пошуку розділів.
   Електронна бібліотека ХНУ є універсальною за змістом і містить усі види документів: повнотекстові версії навчальної, наукової, довідкової літератури, методичних посібників. На 1 березня 2011 року складається з 673 CD-ROM та 4350 документів на сервері бібліотеки. Пошук документу можна здійснювати за різними параметрами: автором, назвою документу, видом документу або галуззю знань. У 2010 році почалась робота по обробці електронних версій авторефератів та дисертацій та реєстрації їх у БД "Електронна бібліотека". Доступ до них можливий тільки в локальній мережі бібліотеки.
   Право на користування електронною бібліотекою мають тільки читачі бібліотеки ХНУ. Щоб стати користувачем електронної бібліотеки, читач повинен зареєструватись. Для реєстрації потрібно мати читацький квиток, який отримують всі студенти, викладачі, науковці та співробітники університету. 
   Хочу відмітити, що студенти досить активно використовують електронні ресурси нашої бібліотеки, зокрема БД ЕБ. За минулий рік було переглянуто 65 000 документів. За поточний – більше 10 000.
   Сьогодні вже нікого не доводиться переконувати в необхідності інформатизації бібліотек.
   Соціальні і економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, знаходять своє відображення і в діяльності бібліотек, як установ, що стоять на перехресті інформаційних потоків. Реалії сьогодення свідчать про відсутність єдиного інформаційного простору, втрату стійкого і достатнього фінансування, необхідного для комплектування бібліотечних фондів.
   Різке подорожчання і, як наслідок цього, мала доступність традиційних каналів зв'язку і друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого застосування новітніх технологій.
   Електронні бібліотеки покликані забезпечити інформаційну підтримку української науки і виробництва, представити здобутки вітчизняної науки у світовому інформаційному просторі, підняти роль бібліотек в інформаційній інфраструктурі суспільства, забезпечивши найбільш повне та оперативне задоволення інформаційних потреб усіх його представників у всіх регіонах України.
   Можна констатувати, що вартість створення електронної бібліотеки зростатиме з кожним роком, і немає підстав припускати, що бібліотечний бюджет збільшуватиметься в тих же пропорціях, а значить перед бібліотеками України постане ще одна економічна проблема.
   Звичайно, бібліотеки будуть змінюватися швидко, навіть швидше, ніж це зараз можна уявити, і електронні видання займатимуть в них домінуюче місце. Це неминуче змінить звичне бібліотечне мислення, адже електронні форми об’єднають процеси бібліотечної роботи -комплектування, обробку, збереження й обслуговування в один, ставлячи перед бібліотекарем нові завдання, серед яких вміння орієнтуватися та керувати інформаційними потоками, створити можливості для користувачів оперативно отримувати необхідну інформацію з любої точки земної кулі.

Список використаної літератури

  1. Гуцол, Г.  Формування фондів електронних бібліотек: шляхи розв'язання проблеми / Г. Гуцол // Бібліотечна планета. – 2010. – №4. – С.7-9.
  2. Евстигнеева, Г.А.  О критериях комплектования традиционного библиотечного фонда и фонда электронных публикаций в единой системе формирования библиотечно-информационного фонда библиотеки на примере ГПНТБ России / Г. А. Евстигнеева // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №10. – С.23-29.
  3. Ковальчук, Г.  Використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках / Г. Ковальчук, Н. Кучерява // Бібліотечний форум України. – 2010. – №1. – С.13-16.
  4. Крайнюк, О.М.  Електронні навчальні документи, як об'єкт формування бібліотечного фонду / О. М. Крайнюк // Якість функціонування бібліотечної системи ВНЗ. – 2007. – С.73-79.
  5. Маркова, В.А.  Електронна книга: наукове поняття чи метафора? / В. А. Маркова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – №3. – С.69-74.
  6. Юхименко, Ю.  Формування електронної документно-інформаційної бази вищого закладу освіти - важливий чинник його розвитку / Ю. Юхименко // Бібліотечний вісник. – 2009. – №6. – С.43-47.
  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail