|
Бичко О.М., Створення електронної бібліографічної продукції та її використання у Стаття присвячена питанням створення електронної бібліографії для підвищення якості обслуговування користувачів. Особливу увагу приділено проблемі бібліографування результатів наукової та педагогічної діяльності професорсько-викладацького складу університету. Висвітлюються проблеми використання гіпертекстових технологій у підготовці електронних бібліографічних посібників. Сучасне середовище, в якому функціонують бібліотеки, характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій. В цей період надзвичайно зростає роль бібліографічної роботи, яка є основою діяльності бібліотеки будь-якого статусу. Електронне середовище змінює не тільки ресурсну базу, а й технологію підготовки та надання бібліографічної інформації. Результатами бібліографічної діяльності стають різноманітні бібліографічні продукти в електронній формі: електронні каталоги, бази даних, бібліографічні посібники різноманітних видів, типів, жанрів, форм тощо. Проблеми електронної бібліографії досить часто розглядаються у фахових виданнях і викликають певні дискусії. Зокрема, у статті Л. Ф. Трачук, Г. Н. Швецова-Водка "Классификация электронной библиографической продукции" дано аналіз різним визначенням електронної бібліографічної продукції та особливостям її класифікації. При цьому автори вважають, що електронна бібліографічна продукція - це сукупність електронних бібліографічних посібників як результатів і засобів бібліографічної діяльності в електронному середовищі, а також бібліографічних послуг, що здійснюються в електронному середовищі. Види електронної бібліографії надзвичайно різноманітні, що дає можливість розробити детальну класифікацію електронних бібліографічних посібників за різними ознаками. Для огляду електронної бібліографічної продукції бібліотеки ХНУ зробимо основний акцент на поділі її за жанром: • Електронний каталог • Аналітичний банк даних (електронна картотека статей) • База даних • Бібліографічний список • Бібліографічний покажчик • Вебліографія • Бібліографічна довідка і т.д. Процеси практичної діяльності в електронній бібліографії можна розділити на два основних види: бібліографування та бібліографічне обслуговування. Відомо, що одними з головних інформаційних продуктів, які містять найбільші масиви відомостей про документи, є електронні каталоги бібліотек та бібліографічні бази даних. Електронний каталог НБ ХНУ відображає весь активний фонд бібліотеки та створює основу для виконання різноманітних запитів користувачів. Він забезпечує одночасний багатоаспектний оперативний пошук і є потужним бібліографічним продуктом. Предметом особливої гордості НБ ХНУ є надзвичайно детальний тематичний рубрикатор ЕК. Загальна кількість тематичних рубрик на сьогодні складає близько 50 тис. Така деталізація спрощує пошук інформації і дозволяє користувачам самостійно створювати тематичні бібліографічні списки, що в свою чергу дає можливість бібліографам зосереджуватись на виконанні складних бібліографічних запитів. ЕК включає різні бібліографічні БД, в яких матеріали об’єднані за певною ознакою "Автореферат, дисертація", "Книга", "Періодичне видання", "Нові надходження до бібліотеки за поточний місяць" тощо. Деякі колекції, крім бібліографічних записів, включають посилання на повні тексти. Однією з останніх БД, створених на основі ЕК, є "Анотована повнотекстова БД наукових публікацій", яка містить електронні версії статей з журналів та збірників, виданих у ХНУ, і має розширену пошукову систему, що дозволяє здійснювати якісний пошук інформації. Важливою складовою ЕК є БД "Картотека статей" та "Складова частина документа", які поповнюються шляхом аналітичної обробки газет, журналів та наукових збірників. В ЕК представлено близько 180 тис. статей з різних галузей знань. Для підвищення оперативності обробки документів, виключення їх дублювання, забезпечення раціонального та ефективного використання праці НБ ХНУ впроваджує різні форм кооперації. Так, з 2004 року за договором про співпрацю діє міжбібліотечна кооперація НБ ХНУ з Хмельницькою обласною бібліотекою для юнацтва по обміну електронними записами аналітичного розпису статей періодичних видань. У найближчих планах - розширення в цьому напрямку кола співпраці з бібліотеками міста та області. Відомо, що перспектива якісного та оперативного обслуговування у створенні не тільки електронних каталогів своєї бібліотеки, але й участь в корпоративних проектах зі створення зведених каталогів. НБ ХНУ надає доступ до зведеного ЕК бібліотек Хмельницької області, який ведеться спільно з бібліотеками Кам’янець-Подільського національного університету ім. І Огієнка, Хмельницького торговельно-економічного інституту, Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва. Це дозволяє користувачеві отримати додаткову інформацію про те, де в межах міста та області знаходиться потрібний йому документ. Наявність такого електронного бібліографічного продукту дає можливість бібліотекарям за відсутності необхідних матеріалів замовити їх з іншої бібліотеки та надати користувачеві на традиційному носії або по електронній пошті. Такий принцип спілкування дозволяє забезпечити високу оперативність отримання інформації. На основі інформації з ЕК створюються електронні бібліографічні ресурси, характерні для будь-якої університетської бібліотеки. Так, на сайті НБ ХНУ розміщено БД "Вища школа", яка включає бібліографічні списки з проблем вищої освіти, поповнюється щомісячно і дозволяє здійснювати інформування в режимі ДОК. В кінці кожного року вся інформація систематизується за окремими темами: навчально-виховна робота, наукова робота, вища освіта за кордоном, дистанційне навчання, міжнародна інтеграція в галузі вищої освіти тощо. Тематика інформування керівництва університету змінюється та поповнюється за вимогами часу, з врахуванням обсягу інформаційних надходжень. Необхідною складовою бібліографічного обслуговування є вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ) відповідно до тематики науково-дослідних робіт науковців. Використання новітніх інформаційних технологій дозволяє готувати в автоматизованому режимі ґрунтовні інформаційні списки, де, крім документів з власних БД, використовуються електронні ресурси бібліотек України та світу. НБ ХНУ, створюючи власні ресурси, особливу увагу приділяє краєзнавству. Завжди актуальними на сайті є бібліографічна БД "Публікації про університет" та повнотекстова БД "Публікації про нашу бібліотеку". А одним з основних напрямків наукової роботи бібліотеки ХНУ є створення бібліографічних та біобібліографічних покажчиків праць викладачів університету. Метою підготовки покажчиків є розкриття результатів наукової та педагогічної діяльності професорсько-викладацького складу університету. Цей напрям діяльності заслуговує більш детального розгляду. "Біобібліографія вчених" - один з напрямків персональної бібліографії - завжди викликає зацікавленість і є предметом уваги і вивчення. Вона дає характеристику наукової діяльності як окремого вченого, так і наукового колективу. Відомо, що персональні бібліографічні покажчики поєднують у собі інформацію про наукову працю певної особи та біографічні відомості про нього. Включаючи комплекс історичних даних, фактичних даних та ретроспективної бібліографічної інформації, покажчики полегшують проведення наукових досліджень і відіграють значну роль у розвитку і пропаганді вітчизняної науки і культури. Створення біобібліографії у НБ ХНУ розпочалось із створення ІБВ краєзнавчої картотеки "Наукові праці викладачів", яка систематично поповнювалась. А з 1998 року розпочали роботу з підготовки до видання бібліографічних покажчиків серії "Бібліографія вчених університету". На сьогоднішній день ІБВ має певний досвід у цій галузі, і спільно з редакційно-видавничим центром університету підготували й видали 20 біобібліографічних покажчиків, присвячених життю і діяльності вчених ХНУ. Спочатку серія відображала наукове життя переважно керівництва університету. Серед вчених, яким були присвячені покажчики: ректор М.Є. Скиба, почесний ректор Р.І. Сілін, проректор С.Г. Костогриз, проректор М.П. Войнаренко та інші. І лише останнім часом розширився список науковців для включення в дану серію. На сьогодні покажчики виходять в світ до ювілейних дат вчених. Досвід показує, що якість покажчиків залежить від попереднього планування, що дозволяє максимально виявити всі опубліковані праці вченого та літературу про нього. Враховуючи вимоги для підготовки біобібліографічних покажчиків, роботу необхідно вести в тісному контакті з вченими, тому що тільки при безпосередній співпраці бібліографів і представників відповідної галузі науки можливо видання на високому рівні. Крім того, гарантом якості покажчика є наявність замовника і зацікавленість у виданні самих суб'єктів наукової творчості. Традиційно структура біобібліографічного покажчика НБ ХНУ складається з біографічного, бібліографічного та допоміжного апарату. Для аналізу життя і творчості вченого, окрім його праць, матеріалів про наукову роботу рекомендується включати документи, що висвітлюють наукову і громадську діяльність. У структуру покажчика входить коротка передмова "Від упорядника". Основним її завданням є ознайомлення читача зі структурою біобібліографії, системою розташування матеріалів, хронологічними рамками зібраних творів друку. Допоміжний апарат включає іменний покажчик або список співавторів. Комп’ютерні технології призвели до створення електронної версії біобібліографічних покажчиків, розміщення їх на сайті у вигляді БД "Праці вчених університету". До того ж, у 2007 році НБ ХНУ вперше підготувала електронне видання на компакт-диску (CD-ROM). Це електронна версія оновлених та доповнених біобібліографічних покажчиків праць вчених університету, створених за період 2002 - 2007 рр. Недостатність фінансування іноді не дає можливості підготувати бібліографічні посібники у вигляді друкованого видання, разом з тим їх електронні аналоги дозволяють задовільнити інформаційні потреби читачів. Тому на сайті НБ ХНУ є ряд біобібліографічних покажчиків, які мають лише електронну версію. Це покажчики, що відображають наукову та педагогічну діяльність професорів університету: М.А. Йохни, В.М. Локазюка, В.М. Нижника, Г.Б. Параски, В.Б. Рудницького. Треба зауважити, що виключно в електронному вигляді створюються також щорічні бібліографічні покажчики "Публікації викладачів". Інформаційні технології значно впливають на розвиток електронних бібліографічних посібників. Якщо раніше джерельною базою для створення покажчиків слугував тільки фонд бібліотеки, то з 2005 року для виявлення джерел, відсутніх у книгозбірні, ведеться робота з електронним варіантом річних звітів з НДР кафедр. Останнім часом Інтернет дозволяє вести пошук та відбір опублікованої інформації з друкованих та електронних джерел, виявляти авторські свідоцтва та патенти, вивчати бази даних та електронні каталоги провідних бібліотек. Завдяки такій роботі досягається більш високий ступінь повноти реєстрації інформації. Відібраний матеріал вивчається de visu. Якщо матеріал не вдається переглянути, опис його міститься в покажчику з позначкою, яка вказана в передмові. Надзвичайно важливими у підготовці електронних бібліографічних посібників є використання гіпертекстових технологій. Основна риса гіпертексту – можливість переходів за так званим гіперпосиланням, які представлені або у вигляді спеціально оформленого тексту, або певного графічного зображення. Гіпертекст дозволяє автору ресурсу робити посилання - встановлювати зв'язки, а користувачам дає можливість вибирати, яким із зв'язків слідувати і в якому порядку. Крім того, гіпертекст дозволяє зберігати велику кількість додаткового матеріалу окремо від основного тексту (документа), однак у тісному зв’язку до адресатів. Тим самим гіпертекст зменшує обмеження, що накладаються на структуру і зміст електронного ресурсу. Гіпертекстовий формат є найбільш перспективним для основи створення сучасних електронних бібліографічних покажчиків. Він дозволяє в достатній мірі реалізувати пошукові можливості, дотриматися вимоги до оформлення видання, представити в ньому різні матеріали. Можливості використання мультимедійних технологій дозволяють представити складну бібліографічну інформацію в більш виразних формах. Самостійний гіпертекстовий бібліографічний покажчик за структурою може відповідати традиційним бібліографічним посібникам і включати аналогічні розділи. При цьому його зміст значно розширюється за рахунок включення додаткової повнотекстової та довідкової інформації, а також графічних матеріалів, що не суперечать загальній концепції створення бібліографічних посібників. При цьому гіпертекстовий бібліографічний покажчик у формі web-сайту доступний як в режимі реального часу, тобто розміщений в мережі Інтернет, так і в локальному режимі як самостійний електронний продукт. НБ ХНУ щороку удосконалює створення електронних бібліографічних покажчиків. У всіх покажчиках, що розміщені на сайтах, використовуються гіпертекстові технології переходу до різних розділів. Останнім часом у покажчиках "Публікації викладачів" "Передмова" містить гіпертекстові послання на адреси сайтів, де можна знайти, використовуючи пошукову систему, повнотекстові версії документів, включених у покажчик. Така ж інформація може надаватись безпосередньо з початку розділу. Зокрема, повну версію авторефератів дисертацій, включених до покажчика, можна знайти в Електронній бібліотеці авторефератів дисертацій (http://www.nbuv.gov.ua/eb/ard.html), а інформацію з розділу "Патенти" можна знайти у спеціалізованій БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні" (http://www.ukrpatent.org/ua/bases2.html). Крім того, в процесі підготовки покажчика виявляються наукові статті, що мають пряме гіпертекстове посилання на електронну версію. Велику роль в цьому відіграє БД Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського "Наукова періодика України". Такі джерела відображаються у тексті відповідною позначкою. Слід зазначити, що покажчики, які створені тільки в електронному вигляді, не мають традиційного допоміжного апарату. Це не випадково. Електронні технології дозволяють у будь-який час вносити доповнення, що змінює загальну нумерацію документа і навіть структуру. До того ж, Інтернет має свої пошукові технології, які значно зменшують ефективність використання допоміжного покажчика до видання. Таким чином, під впливом інформаційних технологій може змінюватись навіть традиційна структура бібліографічного покажчика. Варто зауважити, що до 45-ї річниці НБ ХНУ з метою висвітлення діяльності бібліотеки було надруковано довідково-бібліографічне видання "Бібліотека - ключ до пізнання світу", а електронний варіант розміщено на сайті. А вже до 50-річчя університету вирішено створити електронний бібліографічний продукт нового типу. Це краєзнавче видання на компакт-диску, яке містить інформацію з періодичних видань про університет. Ресурс створено на основі бібліографічної БД "Публікації про ХНУ" та архіву відсканованих статей про університет. Таким чином, він дозволяє здійснювати якісний пошук бібліографічної та повнотекстової інформації на основі друкованого документа. Щодня розширюються обов’язки бібліографів з вивчення документного потоку. Сьогодні вони разом з друкованими документами активно відстежують і веб-ресурси. Інформаційний простір Інтернет характеризується високим ступенем динамічності. У ньому щодня з’являється й зникає величезна кількість ресурсів. Доступність електронних ресурсів через Інтернет загострило проблему оцінки їх якості, достовірності та надійності. Зростання кількості повнотекстових документів, представлених в електронному вигляді, вимагає розвитку навігаційної функції Інтернет. Тому активно розвивається новий напрям бібліографічної діяльності вебліографія (бібліографування сайтів електронних ресурсів Інтернет). Співробітниками ІБВ створено "Навігатор Інтернет-ресурсів за профілем університету". Це анотований путівник по сайтах, що пропонують електронні книги, статті з періодичних видань, матеріали конференцій та семінарів тощо. Бібліографи проводять пошук за різними напрямками наукової та навчальної діяльності та систематизують знайдену інформацію. На сьогоднішній день проведено значна робота щодо впорядкування ресурсів Інтернет: створено та систематично поновлюються 30 рубрик навігатора. Постійно зростаючий попит користувачів на ресурси навігатора свідчить про необхідність подальшого розвитку та підтримки цієї БД як засобу орієнтації в електронних ресурсах. Навігаційна функція Інтернет стає пріоритетною. Вебліографічний список представляє собою і сторінка "На допомогу науковцям", яка має корисну інформацію для аспірантів, дисертантів, здобувачів вченого звання, молодих наукових працівників. Основними критеріями при відборі сайтів є якість і достовірність поданої інформації, доступність, стабільність існування в мережі, простота пошуку всередині сайту. Суворе дотримання цих принципів дозволяє отримати корисну інформацію. До електронної бібліографічної продукції можна віднести результати виконання бібліографічної довідки в режимі онлайн. Не випадково в останні роки виникла і стрімко набуває популярності віртуальна довідкова служба, яка дозволяє за допомогою консультанта значно скоротити час самостійного пошуку та дає можливість одержати кваліфіковану відповідь провідних фахівців бібліотеки. Результати довідково-бібліографічного обслуговування віддалених користувачів є цінними електронними бібліографічними ресурсами. Серед них – архіви відповідей на виконані службами "віртуальних довідок" запити користувачів. Архів формується з метою скорочення часу пошуку інформації, звернення до вже знайденої інформації, аналізу якості виконання довідок. "Віртуальна довідка" розпочала роботу на сайті бібліотеки ХНУ з 2006 року. Технологія виконання віртуальної довідки включає: разовий запит, пошук бібліографічної або повнотекстової інформації, відповідь користувачеві. Більшість довідок виконується завдяки електронним ресурсам бібліотеки: БД "Електронний каталог", БД "Електронна бібліотека", БД "Ліга: Закон", Навігатор Інтернет-ресурсів за профілем університету тощо. Але досить активно використовуються і ресурси Інтернет. Кваліфікований бібліограф рекомендує, виконуючи віртуальну довідку, тільки достовірну інформацію, надійні мережеві ресурси. Якщо замовлення приймаються тільки від користувачів бібліотеки, то доступ до архіву виконаних довідок НБ ХНУ (електронного бібліографічного продукту) вільний для всіх. При цьому перспектива розвитку віртуальних довідкових служб бібліотек України - в кооперуванні зусиль, створенні корпоративної системи он-лайнового обслуговування користувачів. Отже, в наш час необхідно створювати електронну бібліографічну продукцію, яка комплексно відображає різні види документів: друковані, електронні ресурси на локальних носіях, віддалені електронні ресурси. Розробка нових електронних ресурсів, у тому числі в гіпертекстовому форматі, і надання доступу до них безумовно підсилює значення бібліографічної продукції в інформаційному забезпеченні. Разом з тим, університетським бібліотекам в області формування власних ресурсів пріоритет слід віддавати краєзнавству та участі в корпоративних проектах бібліотек щодо створення і використання бібліографічних ресурсів, що збільшить якість електронної бібліографічної продукції, зменшить витрати на її виробництво, збільшить інформаційну цінність кінцевих результатів. Використана література 1. Зыгмантович, С. В. Подготовка библиографической продукции библиотеками [Текст] : науч.-практ. пособ. / С. В. Зыгмантович. – Минск : Новое знание, 2009. – 229 с. 2. Каптерев, А. Становление понятийного аппарата электронной библиографии [Текст] / А. Каптерев, И // Мир библиографии. – 2007. – № 1. – С. 9–10. 3. Панкова, Е.В. Электронное библиографическое пособие [Текст] : практ. рук. для библ. работников / Е. В. Панкова, Л. С. Беркутова. – М. : Форум, 2010. – 132 с. – (Профессиональное образование). 4. Патрушева, Т. Бібліографічна продукція Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія": традиційна та електронна [Текст] / Т. Патрушева // Бібл. форум України. – 2010. – № 4. – С. 20–23. 5. Теплицкая, А. Библиографическая продукция национальных библиотек – членов Библиотечной Ассамблеи Евразии в XXI веке [Текст] / А. Теплицкая, Л. Жукова // Вестн. Библ. Ассамблеи Евразии. – 2010. – № 4. – C. 58–64. 6. Трачук, Л. Електронні бібліографічні ресурси віддаленого доступу на сайтах українських бібліотек [Текст] / Л. Трачук // Вісн. кн. палати. – 2008. – № 12. – С. 10–13. 7. Трачук, Л.Ф. Классификация электронной библиографической продукции [Текст] / Л. Ф. Трачук, Г. Н. Швецова-Водка // Науч. и техн. б-ки. – 2009. – № 8. – С. 33-46. |
||||
|
||||