Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

   

Бичко О. М.
завідуюча інформаційно-бібліографічного відділу
НБ ХНУ

Електронні ресурси та їх місце у довідково-бібліографічному обслуговуванні
(на прикладі НБ ХНУ)

       Сучасна парадигма довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО) передбачає використання принципово нових можливостей доступу до інформації незалежно від часу і місцезнаходження як документу, так і користувача. В умовах формування інформаційного суспільства ефективність ДБО бібліотек залежить від широкого використання електронних ресурсів.
    Електронні ресурси, згідно Міждержавного стандарту ГОСТ 7.82-2001 "Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов", - це інформаційні ресурси, керовані комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера.
    Електронні ресурси являють собою електронні дані (інформацію у вигляді чисел, букв, символів або їх комбінацій), електронні програми (набори операторів або підпрограм, які забезпечують виконання певних завдань, включаючи обробку даних) або поєднання цих видів в одному ресурсі [1].
    На сьогодні не існує єдиного термінологічного стандарту щодо різновидів електронних ресурсів. Термінологія наводиться в ISBD(ER), в міждержавних стандартах ГОСТ 7.82-2001, ГОСТ 7.83-2001; ряд термінів наводиться у форматі бібліографічного опису UNIMARS [2]. Під впливом інформаційних технологій постійно з'являються нові види електронних ресурсів, формуються типи електронних документів. Оскільки електронні ресурси різноманітні та знаходяться в постійному розвитку, переліки термінів, які позначають їх види, завжди будуть приблизними, незакінченими. Більш детально питання класифікації електронних видань вивчались такими науковцями як Ю.І. Палеха, Н. О. Леміш, А.І. Земсков, Я.Л. Шрайберг, та інші. [2, 3].
    Сучасна бібліотека для задоволення інформаційних, освітніх, культурних потреб своїх користувачів використовує як реальний, так і віртуальний простір. З одного боку, вона створює власні електронні ресурси, а з іншого – пропонує доступ до ресурсів, що належать іншим суб'єктам інформаційного простору, в тому числі представленим у мережі Інтернет. Виходячи з цього, структура електронних ресурсів бібліотек включає власні, мережеві та придбані електронні інформаційні ресурси (рис. 1). Розглянемо детальніше кожен з елементів структури на прикладі довідково-бібліографічного обслуговування НБ ХНУ.



    Рис. 1. Структура електронних ресурсів НБ ХНУ
    Базовий власний електронний інформаційний ресурс бібліотеки – Електронний каталог (ЕК). Це найважливіша і найбільш рухома частина довідково-бібліографічного апарату, яка потребує постійного удосконалення. Від його стану залежить якість ДБО, оперативність, повнота і точність відповідей.
    Електронний каталог НБ ХНУ відображає весь активний фонд бібліотеки та створює основу для виконання різноманітних запитів користувачів. Він забезпечує одночасний багатоаспектний оперативний пошук і є потужним бібліографічним продуктом. Серед пошукових переваг ЕК НБ ХНУ є наявність детального тематичного рубрикатора. Загальна кількість тематичних рубрик на сьогодні складає більше 64 тисяч. Така деталізація спрощує пошук інформації і дозволяє користувачам самостійно створювати тематичні бібліографічні списки, що дає можливість бібліографам зосереджуватись на виконанні складних бібліографічних запитів.
    Суттєво на якість обслуговування впливають навігаційні зв’язки між об’єктами ЕК. Так, від бібліографічного опису документа можна перейти до повного опису, який в свою чергу містить анотацію та гіперпосилання до пов’язаних об’єктів (тематичних рубрик, складових частин документа). Велике значення в ЕК має навігаційний перехід до змісту або повнотекстових версій документів. Все це розширює спектр пошуку та підвищує привабливість інформаційного ресурсу.
    Крім того, ЕК є основою для створення різноманітних БД на допомогу навчальному процесу та науковій роботі. Серед них БД: "Нові надходження", "Вища школа", "Книгозабезпеченість навчального процесу ХНУ" та інші). Однією з останніх є "Анотована повнотекстова БД наукових публікацій", яка містить електронні версії статей з журналів та збірників, виданих у ХНУ і має розширену пошукову систему.
    Досить важливим є використання у ДБО зведеного ЕК, який дозволяє проводити пошук по каталогах декількох бібліотек для уточнення наявності, бібліографічного опису, місця збереження документів. Такий принцип пошуку дає можливість підвищити оперативність та результативність отримання інформації. За ініціативою НБ ХНУ створено зведений ЕК бібліотек Хмельницької області, який представляє ресурси шести книгозбірень регіону і надає можливість водночас проводити пошук інформації в них та робити замовлення необхідних документів через сервіс електронної доставки документів.
    Перспективною для обслуговування користувачів є БД "Електронна бібліотека ХНУ", яка універсальна за змістом і складається з різних видів документів. Тематичний склад ресурсів ЕБ визначається у відповідності до навчального, наукового та виховного процесів університету. Формування колекцій ЕБ здійснюється на основі існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету (бібліотеки, факультетів, кафедр тощо). В ній представлена продукція видавничого центру університету (методичні матеріали, наукові праці викладачів, електронні колекції кафедр), документи, отримані від інших бібліотек на корпоративних засадах, поцифровані документи з фонду НБ ХНУ. Ведеться робота по формуванню повнотекстових версій дисертацій та авторефератів дисертацій.
    Надзвичайно цінним електронним ресурсом університетських бібліотек є інституційні репозитарії. Вони створюються для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської спільноти, надання відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства. Репозитарії виконують дві стратегічно важливі для університету функції – по-перше, забезпечують академічні комунікації між дослідниками, збільшуючи конкуренцію і знижуючи монополізм наукових журналів, по-друге, є кількісним показником якості проведених наукових досліджень у конкретному університеті, а отже, формують імідж і репутацію університету як центру наукових досліджень [4].
    Університетські бібліотеки беруть активну участь у створенні, підтримці та пропаганді репозитаріїв. Це змінює стратегію розвитку бібліотек, надаючи більш широкі партнерські можливості для інформаційної підтримки наукових досліджень, управління базами даних, забезпечуючи якість електронних ресурсів та їх активний обмін.
    Хмельницький національний університет у 2011 році приєднався до реалізації ідеї відкритого доступу до наукових публікацій в рамках проекту "Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України" (ELibUkr). В цьому ж році Вченою радою університету було затверджено Положення про репозитарій ХНУ. На 01.03. 2014 р. в репозитарії ElarKhNU налічується 747 документів.
    Ресурси інституційних репозитаріїв, на жаль, ще не так часто використовуються бібліотечними фахівцями для виконання довідок, створення тематичних оглядів, інформування професорсько-викладацького складу, складання інформаційних списків літератури тощо. Проте, варто зазначити, що репозитарії окремих університетів містять досить ґрунтовну наукову інформацію. Тому популяризація електронних архівів та їх якісне наповнення є одним з найважливіших завдань бібліотек ВНЗ.
    Якщо раніше у ДБО більше використовували ЕК, то сьогодні, коли обсяг комплектування фондів бібліотек друкованими виданнями та передплата періодичних видань скорочуються в рази, співробітники бібліотеки, добре розуміючи роль і призначення бібліотеки ХХІ століття, повинні все частіше застосовувати нові форми пошуку інформації. Фактично, без залучення мережевих ресурсів неможливо задовольнити інформаційні потреби сучасного користувача, оскільки доступ до електронних ресурсів через Інтернет розширює спектр пошукових можливостей.
    Всім відомі переваги Інтернет-ресурсів:
  • інформаційні ресурси доступні цілодобово;
  • масиви інформації великі за обсягом і різноманітні за змістом;
  • пошук інформації максимально спрощений для користувача;
  • у відповідь на запит можна отримати повнотекстові версії документів.
    Виходячи з цього, у даний час спостерігається поступова зміна моделі інформаційної культури. Будь-яке інформаційне завдання користувач починає вирішувати за допомогою інформаційно-пошукових систем. Головним завданням пошукової системи є необхідність надавати релевантні результати на запити користувача. Доцільно відзначити, що результати повинні відповідати принципу "максимальна якість - мінімальна кількість". Для того, щоб задовільнити зростаючим потребам користувачів, пошукові системи постійно вдосконалюють алгоритми пошуку, додають нові функції і можливості, та прискорюють роботу [5].
    Однак ми повинні усвідомлювати і конкурентні переваги ДБО в порівнянні з Інтернетом. Насамперед це відбір документів за критеріями якості, надійності та достовірності інформації. Велике значення у ДБО відіграють сайти бібліотек, де розміщені в першу чергу ті матеріали, що представляють для користувачів найбільший інтерес та посилюють роль бібліотеки в навчальному процесі.
    Постійне зростання кількості повнотекстових документів, представлених в електронному вигляді, привело до необхідності розвитку навігаційної функції Інтернет. Це сприяло появі нового напряму бібліографічної діяльності – вебліографії (бібліографування сайтів електронних ресурсів Інтернет). Кожна бібліотека створює вебліографічні посібники, списки сайтів, навігаторів Інтернет-ресурсів, переліки електронних документів віддаленого доступу, "корисних посилань" як загального характеру, так і за профілем університету. Як правило, це якісно відібрана і перевірена інформація, вибірково анотована, що допомагає в оперативному обслуговуванні користувачів [6].
    На веб-сайті НБ ХНУ розміщено "Навігатор Інтернет-ресурсів за профілем університету". Це анотований путівник по сайтах, що пропонують електронні книги, статті з періодичних видань, матеріали конференцій та семінарів тощо. Бібліографи проводять пошук за різними напрямками наукової та навчальної діяльності і систематизують знайдену інформацію. На сьогоднішній день проведена значна робота щодо впорядкування ресурсів Інтернет: створено та систематично поновлюються більше 40 рубрик навігатора.
    Вебліографічний список представляє собою і сторінка "На допомогу науковцям", яка містить корисну інформацію для аспірантів, дисертантів, здобувачів вченого звання, молодих наукових працівників. Серед представлених електронних ресурсів - Сайт Вищої атестаційної комісії України, веб-сайт Верховної Ради України "Законодавство України", Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України, Веб-сайт Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (УКРПАТЕНТ) та інші. Основними критеріями при відборі сайтів є якість і достовірність наданої інформації, доступність, стабільність існування в мережі, простота пошуку всередині сайту.
    Фонд однієї бібліотеки не може задовільнити всі інформаційні потреби. На веб-сайті наукової бібліотеки ХНУ представлена сторінка "Бібліотеки в Інтернет", яка надає доступ до електронних ресурсів інших бібліотек. На сьогоднішній день більшість звернень користувачів НБ ХНУ спостерігається до сайту Національної бібліотеки ім В. І. Вернадського та Національної парламентської бібліотеки України із-за можливості замовлення літератури з ЕК цих книгозбірень через МБА та ЕДД. Крім того, повнотекстові електронні ресурси цих бібліотек стали важливим джерелом у пошуку інформації. Так, зібрання "Наукова періодика України" є одним із найпопулярніших наукових ресурсів Інтернет, що обов’язково використовується в задоволенні тематичних запитів студентів та викладачів. Для пошуку інформації рекомендуються ресурси "Автореферати дисертацій", "Наукова електронна бібліотека", "Цифрова бібліотека" (оцифровані документи із фондів НБУВ).
    Нерідко у довідково-бібліографічному обслуговуванні НБ ХНУ використовуються і електронні ресурси Національної парламентської бібліотеки України – бібліографічні БД "Каталог статей зі збірників наукових праць", "Політематична база даних статей із періодичних видань", "Статті із зарубіжних періодичних видань". Окремо заслуговує на увагу електронна бібліотека "Культура України", колекції якої направлені на поширення знань про культуру України, сприяння глибокому вивченню теми (предмету) науковцями і фахівцями в області суспільних і гуманітарних дисциплін, необхідність задоволення потреби в інформації з питань культури.
    Вагомим джерелом для відбору наукової інформації є ресурс Google Академія. Google Академія (Google Scholar) – це наукова пошукова система і відкрита наукометрична база даних одночасно, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін
    Треба відмітити, що збільшення долі електронних інформаційних ресурсів здійснюється не тільки за рахунок створення власних БД, а й шляхом придбання у виробників. Так, для пошуку інформації законодавчого характеру використовується БД "Ліга:Закон", яка призначена для оперативного доступу до всього спектру актуальної правової, довідкової та ділової інформації, а також для її професійної обробки та аналізу. Для оперативного пошуку нормативних документів у сфері технічного регулювання у ДБО використовується придбана БД "Електронний каталог національних та міждержавних стандартів України", яка дозволяє визначити чинні стандарти та відслідковувати новини стандартизації у визначеній галузі.
    Ще з початку 2000-х років фактично всі провідні університети України розпочали реалізацію доступу до мережевої наукової інформації з придбанням баз даних провідних видавництв світу. Використання інформаційного потенціалу мережевих електронних ресурсів, що відображають світові наукові досягнення, дає бібліотекам можливість здійснювати забезпечення наукових інформаційних запитів більш результативно. Практика показала, що разом з очевидними перевагами наукових електронних видань, на жаль, є проблеми, пов’язані з фінансовими можливостями бібліотек. Тому сьогодні важливо налагоджувати тісну корпоративну взаємодію щодо спільного використання мережевих електронних ресурсів.
    На сайті НБ ХНУ представлені:
  • колекції наукових журналів видавництв: EBSCO, Springer, Doaj;
  • ресурси української наукової освітньої телекомунікаційної мережі УРАН;
  • ресурси Європейської наукової бібліотеки.
    Джерелом пошуку інформації в бібліотеці є документи на оптичних дисках. НБ ХНУ з 1998 року формує фонд документів на електронних носіях, який повністю відображено в ЕК НБ ХНУ. Фонд універсальний за тематикою, не має обмежень за мовою, хронологією та видами документів.
    Цінність електронних ресурсів для ДБО визначається такими факторами:
  • оперативність (час, що витрачено на виконання довідки);
  • об'єм і хронологічні рамки інформації;
  • якість бібліографічних записів;
  • наявність повного тексту;
  • комфортність користування БД;
  • достовірність інформації;
  • мова джерела;
  • умови доступу до ресурсу.
    На основі аналізу цих факторів можна зробити оптимальний вибір електронного ресурсу для виконання різних видів запитів. Вибір джерела залежить від професійного рівня бібліографа. Робота з електронними ресурсами потребує спеціальних вмінь та навичок тому дуже важливим є постійне підвищення інформаційної культури співробітників бібліотеки.
    Якщо врахувати, що ДБО швидко переміщується в електронне середовище, то поява на сайтах бібліотек віртуальних довідкових служб (ВДС) є закономірним процесом, який дає можливість розширити зону обслуговування за рахунок віддаленого користувача.
    Відома російська дослідниця О. Д. Жабко розрізняє за формою бібліографічні віртуальні довідкові служби та інтернет-орієнтовані віртуальні довідкові служби. Тобто ВДС, що надають на запит користувача бібліографічну інформацію та посилання на мережеві електронні ресурси та ті, що надають виключно посилання на розміщені в мережі електронні ресурси [7]. Робота віртуальної довідки НБ ХНУ принципово ґрунтується на використанні бібліографічної інформації з власних БД. Це дозволяє популяризувати інформаційні можливості бібліотеки та залучати віддалених користувачів до використання її фонду, тим самим підвищуючи відвідуваність бібліотеки. При цьому обов’язково інформаційний список, наданий у відповідь, доповнюється посиланнями на Інтернет-ресурси та рекомендаціями щодо звернень до повнотекстових та вебліографічних БД, створених НБ ХНУ.
    Виходячи з вищесказаного, використання електронних ресурсів бібліотекою приводить до наступних позитивних змін:
  • підвищує якість ДБО користувачів;
  • знижує кількість відмов на запити користувачів;
  • підвищує рейтинг бібліотеки як інформаційного центру університету;
  • збільшує кількість інформаційних масових заходів, які рекламують ЕР;
  • підвищує рівень інформаційної культури працівників бібліотеки.
                                                      Важко сказати, які електронні ресурси будуть пріоритетними для ДБО користувачів у найближчому майбутньому. Адже використання новітніх технологій постійно відкриває для бібліотек новий рівень можливостей. Головне, що основні функції та завдання бібліотек будуть завжди спрямовані на забезпечення якості обслуговування користувачів.

Список використаних джерел:
  1. ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления [Текст]. – Введ. 2002–07–01.– Минск : Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2001. – 23 с.
  2. Палеха Ю. І. Загальне документознавство : навч. посіб. / Ю.І. Палеха, Н.О. Леміш. – К. : Ліра-К, 2008. – 394 с.
  3. Земсков А. И. Электронная информация и электронные ресурсы: публикации и документы, фонды и библиотеки / А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг. – М. : Фаир, 2007. – 528 с.
  4. Гришина О. А. Университетские репозитории как инструмент формирования исследовательского капитала / О. А. Гришина, О. В. Сагинова // Человеческий капитал и профессиональное образование. – 2012. – № 1. – С. 8–12.
  5. Знахур С. В. Алгоритми пошуку релевантних документів у інформаційних мережах / С. В. Знахур, О. Ю. Мізяк // Системи обробки інформації. – 2012. – Вип. 8. – С. 20–23.
  6. Добко, Т. Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі: віртуальне чи реальне [Текст] / Т. Добко // Бібліотечний вісник. – 2011. – № 4. – С. 11–23.
  7. Жабко Е. Д. Справочно-библиографическое обслу-живание в электронной среде: теория и практика : моно-графия / Е. Д. Жабко ; Рос. нац. б-ка. – СПб, 2006. – 387 с.


  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
    e-mail