Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

   

Шаєвська О.В.,
бібліотекар ІІ категорії сектора абонемента
наукової та художньої літератури


Формування духовності та патріотизму
в молодіжному середовищі

   Актуальність означеної теми в усі часи існування будь-якої держави не втрачає своєї значущості і гостроти. Духовність і патріотизм окреслюються як першочергові передумови і складові будь-якого суспільства ще з часів виникнення політичної, філософської, релігійної думки людства.
   З часу набуття незалежності Україна перебуває у процесі розбудови власної державності, що має свої прояви у сферах суспільного життя: економічній, політичній, соціальній, духовній. Важливою складовою гуманітарної політики будь-якої держави є молодіжна політика, а найактивнішим прошарком населення – його молоде покоління, яке, з одного боку, є носієм традиційних, притаманних певному народу цінностей, духовної та культурної спадщини, а з іншого боку, завжди є більш відкритим до нових реалій сьогодення.
   З цієї причини патріотичне виховання молоді в Україні розглядається як один з найважливіших компонентів її політичної соціалізації. Духовне становлення молоді, підготовка її до самостійного життя є найважливішими складовими розвитку суспільства Високодуховна (освічена і моральна), свідомо патріотична, вільна і діяльна людина – основа стабільного, ефективного і розвинутого громадянського суспільства. Але все починається з дитинства. Саме в сім’ї створюється психологічна основа орієнтації майбутнього громадянина, закладаються перші поняття про малу Батьківщину. При народженні дитини вже з молоком матері передається й почуття патріотизму. Далі, в процесі батьківського виховання, на зразках казкових героїв у дитячій свідомості формується відповідне розуміння добра і зла. Діти вдома слухають розповіді дідусів і бабусь, з яких із гордістю дізнаються про героїчні і трудові подвиги своїх рідних. Черговим етапом є дитячий садочок, потім – школа.
   Дитина виховується в колективі, серед своїх однолітків, де дуже важлива роль у цьому процесі відведена вихователю та вчителю. До вищих навчальних закладів приходять вже переважно сформовані сім’єю і школою особистості, тому важко займатися перевиховуванням. Мова може вестися про доповнення, поглиблення, збагачення духовності і патріотичної налаштованості студентів.
   Патріотизм – це любов та відповідальність, любов до землі на якій ти народився та відповідальність за її долю та долю свого народу. Це одне з найбільш глобальних людських почуттів, закріплених віками і тисячоліттям, що є свого роду моральним фундаментом суспільної і державної будівлі, опорою його життєздатності, чи не головною умовою ефективного функціонування системи соціальних і державних інститутів. Патріотизм виступає справою честі та совісті кожної людини, її внутрішнім покликанням служіння своїй Вітчизні.
   Патріотичне виховання на сьогодні актуальне як для системи освіти, так і для держави в цілому. Формування духовності та патріотичне виховання молоді відіграє важливу роль, оскільки це основа української національної ідеї. Виховання патріота – копіткий консолідований процес, який є стрижнем державної політики.
   Основні завдання виховання студентської молоді зумовлені пріоритетними напрямами реформування виховання, визначених Державною національною програмою "Освіта" ("Україна ХХІ століття"). До них належать:
  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;
  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
  • формування високої мовленнєвої культури, оволодіння українською мовою;
  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців;
  • утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей;
  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки тощо [4].
   Важливу роль у формуванні патріотизму відіграють заклади освіти. Патріотично спрямоване виховання у вищій школі стає основним важелем цілеспрямованого впливу на свідомість молодого покоління і надає поштовх сприйняттю патріотизму як особливої інтегруючої субстанції, що синтезує наукові знання, вітчизняний духовний досвід та культурні цінності.
   Процес патріотичного виховання в закладах освіти значною мірою зумовлюється змістовими характеристиками освітніх предметів, які сприяють оволодінню системою знань про людину та суспільство, що дає змогу формувати здатність усвідомлювати місце своєї спільноти серед інших спільнот світу, норми міжнародного спілкування та взаємодії.
   Процес впровадження системи патріотичного виховання у вищих навчальних закладах може здійснюватися в чотирьох формах, як:
  • навчальний предмет;
  • міжпредметна форма діяльності в рамках освітянського простору;
  • організація виховної роботи;
  • організація студентського життя, що сприяє демократичній поведінці.
   Згідно "Концепції національного виховання студентської молоді", національне виховання ґрунтується на принципах:
  • демократичності — визнанні академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання;
  • гуманізації — створенні умов для особистісної самореалізації, формуванні людяної, щирої, доброзичливої, милосердної особистості;
  • єдності навчальної та виховної діяльності — консолідації студентства та науково-педагогічних працівників у єдину академічну спільноту, об’єднану спільною мораллю та ідеями;
  • послідовності, системності і наскрізності — привнесенні виховних аспектів у всі форми освітнього процесу, зв'язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу та продуктивною працею;
  • диференціації та індивідуалізації виховного процесу — врахуванні у виховній діяльності рівнів фізичного, духовного, психічного, соціального, інтелектуального розвитку студентів, стимулюванні їхньої активності та розкритті творчої індивідуальності;
  • єдності теорії та практики — реалізації набутих студентами знань, умінь і навичок на практиці, включаючи самоврядну та громадську діяльність;
  • природовідповідності — врахуванні багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних, соціально-психологічних особливостей студентів;
  • пріоритету правової свідомості — вихованні поваги до конституційних прав та свобод людини [1].
   Велика роль у процесі формування патріотизму у молодого покоління належить саме бібліотекам навчальних закладів. Реалізація завдань має здійснюватися шляхом координації роботи бібліотеки ВНЗ з управлінням у справах сім’ї та молоді, з іншими бібліотеками, закладами освіти, культури, спілкою письменників, засобами масової інформації, молодіжними, юридичними, громадськими організаціями тощо. Свою місію бібліотека вбачає у вихованні студентської молоді на героїко-патріотичних, морально-духовних, національно-державницьких традиціях і звичаях українського народу.
   Саме бібліотека, що має високий духовний та інтелектуальний потенціал, володіє безцінними книжковими скарбами, може здійснювати значний вплив на формування патріотичного світогляду студентів.
   Ідеї патріотизму мають бути основними та наскрізними в системі студентського життя. Тому хочеться зазначити основні ідеї патріотичного виховання, які ми маємо реалізувати в системі освіти.
   Національна ідея як складова патріотизму є світоглядним орієнтиром у системі освіти, виховання, сфері соціалізації особистості. Вона відображає усвідомлену та офіційно визначену стратегію патріотичного виховання, яка повинна гармонійно розкривати життя народу та потреби на його розвиток, виконувати функцію духовної основи саморуху й поступу українського суспільства.
   У силу того, що більшість сучасних радикальних течій підкреслюють своє націоналістичне забарвлення, націоналізм часто асоціюється з етнічною, культурною і релігійною нетерпимістю. Під розумінням "націоналізм" найчастіше розуміють етнонаціоналізм, в особливості його крайні форми, які роблять акцент на перевершеності однієї нації над усіма іншими.
   В останні роки все більш помітною була поступова втрата нашим суспільством традиційно патріотичної свідомості. У свідомості суспільства одержали широке поширення байдужість, егоїзм, індивідуалізм, цинізм, невмотивована агресивність, зневажливе ставлення до держави і соціальних інститутів. Об’єктивні та суб’єктивні процеси, що відбуваються сьогодні в Україні, істотно загострили національне питання. У даних умовах не слід забувати, що патріотизм завжди займав особливо важливе місце в українській культурі, як в політичній, так і в духовній. Саме цінність патріотизму багато в чому визначила специфіку українського національного характеру, його менталітет і культуру. Тому його недооцінка в умовах суспільства, що трансформується, може мати дуже негативні наслідки.
   Єдність здорової національної ідеї та патріотизму визначає систему патріотичного виховання, важливою складовою якого є громадянськість.
   Громадянськість – це спрямованість особистості на інтереси держави та суспільства, відповідна система взаємовідносин в умовах держави, формування ідеалу прогресивного, демократичного, правового, соціального, державного устрою.
   Важливу роль у громадянському вихованні відіграє громадянська освіта, тобто навчання, спрямоване на формування знань про права та обов’язки людини і громадянина.
   Громадянська освіта структурована як комплекс політичних, культурних, соціальних та економічних знань, методів, завдань, мислення, що ґрунтується на використанні цих знань.
   Одним із важливих завдань громадянської освіти є забезпечення молоді практичними вміннями та навичками, а саме: формування критичної свідомості, прийняття свідомого рішення, здійснення вільного вибору; розуміння норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них, знання законів, основних прав людини, спільної праці на благо суспільства, формування особистої відповідальності та громадянського обов’язку, взаєморозуміння й взаємоповага до кожного індивідуума, етнічної групи, народу та його культури.
   Саме поняття "громадянськість" вказує на сукупність духовних якостей особистості:
  • високо розвинутих моральних якостей;
  • зрілості й адекватності політичної та правової свідомості;
  • почуття патріотизму, дотичності до історії своєї Вітчизни та її народу;
  • усвідомлення себе як повноправного члена соціальної громади, громадянина своєї країни, повага до громадянських прав та обов’язків, визначених Конституцією України.
   Важливою складовою патріотизму є духовність, тому, у свою чергу, духовне виховання є частиною патріотичного виховання.
   Духовність, мораль – це ядро, основа, фундамент людини, людства, фундамент будь-якої країни.
   Мораль, будучи формою спільної свідомості, яка представляє сукупність принципів, вимог, норм і правил, регулює поведінку людини у всіх сферах її суспільного життя [5; с.321].
   Духовність дає такий стан особистості, який виражається в поєднанні особистого і спільного, дає відчуття стійкості та єдності з навколишнім світом, природою, людьми. Це такі взаємовідносини між людьми, що ціняться в будь-якому суспільстві і споконвіку проявляються в милосерді, співпереживанні, взаємодопомозі, повазі, любові до ближнього.
   Саме виховання є одним із факторів, який формує духовність кожної особистості. Адже кожна особистість є людиною, але не кожна людина є особистістю. Людиною народжуються, а особистістю стають.
   Які ж характеристики особистості є базовими і фундаментальними? Православна церква в усі часи навчала людину бути вірною – без лестощів, мужньою – без жорстокості, щедрою – без марнотратства, сильною – без гордині, милосердною – без пихатості, ревнивою – без гніву і злості.
   У закладах освіти фундаментальною основою мають бути духовність, патріотизм, моральність і гуманність – це саме ті цінності, які закладені у формуванні особистості. Саме на цих основах базується будь-яка культура.
   Тому держава і суспільство повинні бути зацікавлені в підтримці цінностей, сприятливих для суспільного розвитку. Це значить, що треба активно закладати національні засоби на підтримку духовної сфери країни. Але не просто утримувати і відкривати храми, школи, університети, музеї, театри, виставки, концертні зали і культурні центри, а й створювати і перетворювати їх у центри духовного життя, в центри духовного і культурного розвитку людини.
   Головними завданнями у вихованні молоді є: системний та комплексний підхід до патріотичного виховання, як стратегічного напрямку державотворення, необхідність створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, її творчого розвитку, утвердження патріотизму, духовності студентства; створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості та формування здорового способу життя; підтримки молодіжного і юнацького громадського руху та його інтеграції до відповідних європейських та світових організацій. Ці та інші завдання поставлені у Державній цільовій соціальній програмі "Молодь України" на 2009-2015 роки.
   Реалізація програми дає можливість створити систему всебічної підтримки молоді, її самовизначення та самореалізації, сформувати необхідні для цього правові, гуманітарні та економічні передумови, надати соціальні гарантії.
   У контексті забезпечення реалізації цих завдань Кабінетом Міністрів України створено Всеукраїнський центр патріотичного виховання молоді, Міністерством розроблено та затверджено "Положення про центри, які перебувають у підпорядкуванні структурних підрозділів у справах сім’ї, молоді та спорту місцевих органів виконавчої влади". З метою сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, виховання у молодих громадян поваги до національних, історичних і культурних цінностей та реалізації молодіжних ініціатив у трудовій сфері видано Указ Президента України "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції: "Пам’ятати. Відродити. Зберегти".
   Таким чином, визначено та реалізуються пріоритетні завдання держави щодо утвердження патріотизму, духовності, та формування загальнолюдських життєвих принципів молоді і створення кращих умов для її розвитку.
   Проте, слід зазначити, що реалізація цього надзвичайно важливого завдання ставить перед суспільством низку важливих і серйозних викликів.
   В першу чергу, це зумовлено ситуацією, яка склалась у духовній сфері українського суспільства і спричинила появу таких негативних (аморальних) факторів, як:
  • відсутність сталої системи духовних та моральних цінностей;
  • вплив на свідомість молоді сумнівних зразків західної масової культури;
  • зловживання дітей та молоді алкоголем, наркоманія, тютюнопаління, шкідливі звички;
  • поширення у засобах масової інформації кіно-, відео продукції, яка пропагує жорстокість, насилля;
  • прояви ксенофобії, нетерпимості та інші негативні явища.
   З цієї причини одним із важливих напрямків роботи в контексті патріотичного виховання молоді Міністерство молоді і спорту України визначило формування у підростаючого покоління високих моральних якостей.
   За даними соціологічних досліджень, проведених Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді, встановлено, що ціннісні орієнтири у молодіжному середовищі утворюють систему, яка трансформується відповідно до соціально-економічних умов.
   Головним пріоритетом для сучасної молоді є здоров’я (66% молоді). Гроші і кар’єра важливі для 45% молоді. Створенню сім’ї віддають перевагу 38% молоді, а вільному коханню – 18%. Незначна частина молоді визначає важливість таких проблем, як небезпека руйнування вітчизняної культури -13%, міжнаціональна напруженість та націоналізм – 8%. Лише 9% опитаних молодих чоловіків і 14% молодих жінок визначили кризу моралі як одну з найбільш гострих проблем сучасного українського суспільства [3].
   Одним із факторів, що позитивно впливає на формування у молоді високих моральних якостей, є реалізація у молодіжному середовищі інформаційно-просвітницьких програм та заходів патріотичного спрямування на засадах суспільної моралі.
   Особлива увага зосереджується і на розвитку мережі установ культурно-просвітницького спрямування та патріотичного виховання молоді. Такі установи функціонують у різних областях України.
   Стрижневим моментом системи формування патріотичних якостей в молодіжному середовищі повинні стати історичні традиції перемог українського воїнства, самопожертва в ім’я захисту Батьківщини. Знання і дотримання традицій народу неможливі без хорошого знання історії Вітчизни. Сучасна молодь повинна знати свою історію, важливі події, знаменні дати, які відбувалися на території України.

КАЛЕНДАР ОСНОВНИХ ПОДІЙ
   22 січня – День соборності України;
   27 січня – Міжнародний день пам’яті Голокосту;
   29 січня – День пам’яті Героїв Крут;
   20 лютого – День пам’яті "Небесної Сотні";
   23 лютого – День захисника Вітчизни;
   9 травня – День Перемоги;
   22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та початку Другої світової війни.
   28 червня – День Конституції;
   16 липня – День прийняття Декларації про державний суверенітет України;
   24 серпня – День Незалежності України;
   24 вересня – День партизанської слави;
   14 жовтня – День Українського козацтва;
   28 жовтня – Визволення України від німецько-фашистських загарбників;
   9 листопада – Міжнародний день боротьби з фашизмом та антисемізмом;
   28 листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій;
   6 грудня – День Збройних Сил України.


   Патріотизм – одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до їх захисту. Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань людини. Воно характеризує вищій рівень розвитку особистості й проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини.
   Одним із шляхів успішної реалізації молодіжної політики є сприяння з боку держави у проведенні заходів, спрямованих на формування позитивного відношення до Батьківщини; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; потреби зробити свій внесок у долю розвитку Батьківщини; прагнення працювати на благо рідної країни та її народу, прищеплення молоді любові до своєї країни та готовності її захищати; виховання активної громадської позиції, гідності і самосвідомості, формування у молодих людей всебічного розвитку моральних якостей, таких як мужність, відвага, рішучість, стійкість, колективізм та виконавча дисципліна; удосконалення у молоді знань, умінь, навичок та розвиток здібностей, які необхідні для проходження військової служби в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та силових структурах.
   Саме тому формування патріотизму як складової молодіжної політики є фундаментом і опорою суспільного і державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.
   Оскільки саме патріотизм є установкою на соборність, то духовне об’єднання багатьох різних індивідів для спільної і важливої справи виступає запорукою розбудови демократичної, заможної української держави. І саме молодь будує нашу державу.
   Отже, виховний потенціал освітніх закладів всіх типів відіграє важливу роль у формуванні патріотизму. Їх завдання на сьогоднішній день – не розгубити, а відродити кращі зразки та традиції минулого, наповнити їх новим змістом та втілити в життя всі прогресивні надбання сьогодення. Адже формування у дітей та молоді таких важливих соціально значимих якостей, як висока моральність, громадянська зрілість, любов до Вітчизни, відповідальність, почуття обов’язку, вірність традиціям, прагнення до збереження і примноження духовно - історичних і культурних цінностей, дає їм можливість приймати участь у вирішенні важливих проблем суспільства.
   Дуже гостро відчувається потреба нових моделей соціальної і політичної взаємодії молоді та влади в умовах демократичної трансформації українського суспільства. Тому патріотичне виховання молоді сьогодні є одним з найголовніших пріоритетів гуманітарної політики та важливою складовою національної безпеки України.


Список використаних джерел

  1. Концепція національно-патріотичного виховання молоді. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ocpvm.org.ua/kontseptsiya-natsionalno-patriotychnogo-vyhovannya-molodi
  2. Матеріали. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:/ocpvm.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/konfer_2011.pdf
  3. "Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання молоді - [Електронний ресурс] / Режим доступу:
  4. http://www.uk.xlibx.com/4kulturologiya/1247117-4-materiali-iv-mizhnarodnoi-naukovo-praktichnoi-konferencii-pitan-patriotichnogo-vihovannya-molodi-02-03-grudnya-20.php
  5. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – Київ, 2001.
  6. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи : навч.посіб. / М.М. Фіцула. – Київ :
  7. Академвидав, 2010. – 455с.

  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
    e-mail