Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

   

Молчанова С.А.,
завідувач сектору
наукової та художньої літератури
відділу обслуговування НБ ХНУ

Бібліотечне краєзнавство — нові можливості у вихованні студентської молоді


   Актуальність даної тематики зумовлена тим, що виховання духовних, патріотичних, громадянських почуттів у студентів неможливе без залучення їх до історії рідного краю, яка іноді сильно спотворюється, однобоко відбивається у пресі, або взагалі відсувається далеко на задній план. Тому саме бібліотеки повинні взяти на себе функцію відродження інтересу молоді до культури, мистецтва, історії рідного краю. У статті розглянуто нові можливості у вихованні студентської молоді у краєзнавчому аспекті та наведено приклади сучасних форм роботи в цьому напрямку.

    Сьогодні духовне, патріотичне, громадянське виховання молоді особливо добре проглядається у краєзнавчій діяльності бібліотек. Бібліотечне краєзнавство - актуальний напрямок діяльності книгозбірень з відродження культури і традицій малої Батьківщини, закріплення знань про її історію. Виділяючи краєзнавчий напрямок, бібліотека ставить цілком конкретні завдання: сприяти відродженню національних традицій, виявляти і отримувати додаткові знання про рідний край і, звичайно, доносити ці знання до широкого кола молоді, тим самим впливаючи на її виховання. Любов до рідного краю, знання його історії – основа, на якій може здійснюватися ріст духовної культури людини і всього суспільства.
   Останнім часом посилення уваги до бібліотечного краєзнавства простежується не лише в публічних, але й у вишівських бібліотеках. Досвід, накопичений у цьому напрямку, спілкування з колегами, обмін думками дають можливість сьогодні говорити про те, що бібліотечне краєзнавство вносить якісно новий аспект у виховну роботу бібліотеки вищого навчального закладу і допомагає формувати свідомого громадянина своєї країни.
   У даний час бібліотекарями  активно  запроваджуються цільові краєзнавчі програми та проекти з краєзнавства, які сприяють популяризації краєзнавчих знань, набувають нового змісту та дають змогу сконцентрувати наявні ресурси бібліотек і творчі можливості бібліотечних колективів, направити їх на виконання основної мети та завдань. Зібраний матеріал з історії краю, про видатних земляків широко використовується студентами в навчальному процесі для складання рефератів, повідомлень, курсових та дослідницьких робіт. Бібліотека завжди надає допомогу викладачам в організації занять, заходів з історії краю.
   Розвиваючи краєзнавчий напрямок, НБ ХНУ використовує різні форми роботи. Це традиційні огляди, бесіди, години інформації, книжкові виставки. В арсенал краєзнавчої діяльності книгозбірні міцно увійшли літературно-музичні вечори, прем'єри книги, вечори-портрети, виставки місцевих умільців. З метою сформувати у студентів знання про історію рідного краю, його визначні історичні пам’ятки, відомих людей, які проживали та живуть у місті, у книгозбірні щороку проводяться мистецькі години, присвячені видатним подільським діячам, уроки пам'яті, присвячені визволенню міста від німецько-фашистських загарбників, зустрічі з краєзнавцями, Дні краєзнавчої книги тощо.  "І небо, і земля Миколи Мазура", "Подільська Шевченкіана", "Хмельницький – екскурс у минуле", "Хмельницький національний університет: історія та сьогодення" - під такими назвами проходили мистецькі та літературно-краєзнавчі години, уроки патріотичного виховання, уроки краєзнавства.
   Новацією бібліотекарів книгозбірні став такий напрямок краєзнавчої роботи, як бібліотечно-краєзнавчий туризм (розробка туристських маршрутів рідним містом, їх популяризація з використанням новітніх технологій, Інтернету, мультимедійного обладнання). Зокрема, студенти здійснювали віртуальну подорож неповторними  куточками подільського краю "Ботанічний сад Хмельницького національного університету", "Чарівний світ природи. Подільські Товтри", "Казка у камені. Печера Атлантида", "Краса України – Поділля. Туристичними шляхами Хмельниччини". У планах книгозбірні - розробка маршрутів в екологічному, історичному, меморіально-мистецькому напрямках. Краєзнавчо-туристська діяльність охоплює одразу три компоненти: оздоровчий, виховний, пізнавальний, тобто, передбачає гармонійний розвиток особистості. Кожна подорож - це нові враження, знаходження нового у знайомому, знайомого в новому, проникнення у світ прекрасного.
   Важливою складовою краєзнавчої діяльності залишається виставкова робота бібліотеки, завдання якої – популяризувати літературу про рідний край, творчість наших земляків, знайомити молодь з їх творами, сприяти формуванню почуття гордості і любові до своєї малої Батьківщини.
   Наприклад, у читальному залі спільно з радою ветеранів університету було організовано виставку вишитих робіт ветерана книгозбірні Н. Б. Беднарської, яка у свої полотна вклала не лише натхнення майстра і лагідність працелюбних рук, а й краплинку щирого серця і творчої душі. До Дня міста Хмельницького в читальному залі було розгорнуто книжкову виставку "Хмельниччина — рідний дивокрай", а на абонементі художньої та наукової літератури функціонує постійна виставка "З творчого доробку літераторів Поділля", де представлені твори подільських письменників і поетів. На веб-сайті бібліотеки до 85-річчя від дня народження Радомира Івановича Сіліна, ректора інституту, університету (1974–2001), доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України створено віртуальну виставку "Життєвий шлях і творчі висоти вченого".
   Краєзнавча книга є одним з основних джерел вивчення місцевої історії, яка завжди користується надзвичайно великою популярністю серед читачів: науковців, краєзнавців, викладачів та студентів. Для прикладу проілюструю одну з книжкових виставок, приурочену до Всесвітнього дня книги та авторського права, на якій була представлена краєзнавча література з фондів університетської книгозбірні "Душа тисячоліть шукає себе в слові". Розділ "Історія", що відкрив експозицію, містив видання, присвячені минувшині нашого краю від найдавніших часів і до сьогодення. Викликали захоплення книги "Нариси історії Поділля", "Подільська старовина", "Вулиці Хмельницького", "Поділля: із глибини віків у сьогодення" та інші. До уваги відвідувачів виставки пропонувались і книги про справжніх патріотів, громадсько-політичних та культурно-просвітницьких діячів нашого народу: "Подільської землі сини", "Я спасення шукав для народу", "З подільського кореня", "Культура Хмельниччини" та інші. Туристичну привабливість регіону та окремих населених пунктів області розкривали книги розділу "Туризм", зокрема: "Кам'янець -Подільський", "Путівник. Хмельницька область", "Меджибіж та його скарби" , "Хмельниччина справжня" та інші.
   Такі барвисто оформлені книжкові виставки, краєзнавчі стенди, запрошення переглянути виставки привертають до бібліотеки нових користувачів.
   Краєзнавчий вплив посилюється також при оформленні приміщень бібліотеки предметами побуту,  картинами місцевих художників або художнім розфарбуванням стін. Так, стіни літературної вітальні книгозбірні університету прикрашені картинами подільського художника Е. Міляра.
   Сьогодні, щоб привернути увагу до книги мало поставити її на полицю.  Бібліотекарям необхідно шукати нові форми доведення інформації до своїх потенційних користувачів, в тому числі за допомогою віртуальних виставок. Електронні виставки (віртуальні) - це синтез традиційного книжкового і новітнього електронного способів надання інформації. Тобто, крім традиційних, в багатьох книгозбірнях активно використовуються віртуальні виставки, які розміщуються на сайтах бібліотек.
   Співробітники книгозбірні постійно організовують виставки з краєзнавства, приурочені до знаменних дат нашого краю, присвячені науці, економіці, культурі, екології області, які може переглянути кожний, хто завітає до бібліотеки або відвідає сайт (http://lib.khnu.km.ua/). На сайті книгозбірні створений розділ "Віртуальні виставки", в якому зібрані підготовлені працівниками віртуальні виставки. У соціальній мережі Facebook бібліотекарі знайомлять наших прихильників з новими іменами та творами подільських авторів, митців, творчо обдарованими особистостями рідного краю. У перспективі - на сайті бібліотеки започаткувати рубрику "Краєзнавча мозаїка".
   Важливим напрямком краєзнавчої роботи бібліотеки є літературне краєзнавство. Літературне краєзнавство - це своєрідна школа відкриття рідного краю, його фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних рідною природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми. Ні поезія, ні література не існують самі по собі: вони виростають на рідному ґрунті і можуть бути зрозумілі у зв'язку з тим місцем, де був створений твір. Існує тонкий і складний зв'язок між художнім твором і місцем, яке надихнуло письменника на його написання. Важко уявити Л. Толстого без Ясної Поляни, Т. Шевченка без Моринець, О. Пушкіна без Михайловського, а Франка без Станіславщини.
   Упродовж віків Хмельниччина набула багато літературних традицій. Ціле сузір’я яскравих імен письменників оспівали у своїх творах наш край, його трудівників: Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Степан Руданський, Леонід Глібов... У двадцятому столітті  на Поділля привела доля Івана Огієнка, Михайла Драй-Хмару, Остапа Вишню, Володимира Свідзинського. Тут народилися Микола Бажан, Кость Гордієнко, Володимир Булаєнко, Володимир Маняк – письменники, творчість яких відома далеко за межами України.
   Сиве минуле та бурхливе сьогодення, непересiчнi долi землякiв знаходять вiдображення у творчостi сучасних письменників Поділля. Художньо-документальний роман "Пароль – "Проскурiв" опублiкував Микола Мачкiвський, конкретнi подiї та факти покладено в основу роману Петра Карася "Буремний Буг", низки творiв Бронiслава Грищука та Вiталiя Мацька. Добре відомі шанувальникам лiтератури iмена Iвана Iова, Павла Гірника, Миколи Магери, Олександри Ванжули, Бориса Мамайсура, Василя Горбатюка, Миколи Сумишина, Надiї Пукас, Нiни Шмурикової, Петра Савчука, Ольги Ткач, котрi проживають у Хмельницькому. Дивний і неповторний подільський край є невичерпним джерелом творчості та натхнення для поетів В.Ц. Міхалевського, М.М. Кульбовського, М.Б. Дем’янюк, М.В. Бортник, Г.В. Корицької, М.П. Цимбалюка. Усi вони своєю творчiстю сприяють розвитку духовностi, культури, утвердженню iдеалiв незалежностi рiдної держави.
   Популяризації творчості письменників-земляків належить одне з провідних місць у виховній роботі наукової бібліотеки зі студентською молоддю. Зокрема, в рамках краєзнавчої діяльності у книгозбірні ХНУ студенти зустрічались з письменниками Хмельниччини В. Горбатюком, М. Федунцем, М. Мачківським, І. Іовом, Г.  Пагутяк та іншими. Багато позитивних вражень залишилося від спілкування з Володимиром Олійником, Надією Пукас, Петром Малішем, Анатолієм Ненцінським у Клубі "Подільські криниці". Напередодні святкування Дня міста Хмельницького в рамках літературного фестивалю "Слово єднає" в читальному залі відбулась літературна зустріч "Плоскирів… Проскурів… Хмельницький" студентської молоді з подільськими майстрами слова В.Ц. Міхалевським, В.І. Горбатюком, М.М. Кульбовським, М.Б. Дем’янюк, М.В. Бортник, Г.В. Корицькою, М.П. Цимбалюком. Зустрічі з подільськими поетами проходять щороку з нагоди Дня поезії.  Кожна зустріч дає змогу привернути увагу молоді до творчості письменника, ближче ознайомитися з його творами, знайти відповіді на питання, що цікавлять.
   Ці заходи вимагають від бібліотекарів певної підготовки: вивчення біографії, прочитання творів і критичних матеріалів про творчість письменника, складання сценарію і організацію виставки. Така комплексна підготовка підвищує у слухачів інтерес до особистості самого письменника і його книг.
   Звичайно, щоб краєзнавча діяльність була безперервною, багато що потрібно робити, - це і оформлення куточків, присвячених письменникам-землякам, і постійна співпраця з краєзнавчими музеями, письменницькими організаціями, і організація виставок-переглядів творів авторів, творчих зустрічей, літературних вечорів, вечорів пам'яті, присвячених творчості місцевих поетів і прозаїків, проведення презентацій нових видань книг і поетичних збірок тощо. Так, у книгозбірні універистету відбулась презентація збірки "Перші черешні" відомого подільського поета Віталія Міхалевського, а напередодні Дня української писемності та мови відбулася творча зустріч першокурсників з відомим подільським письменником Василем Горбатюком, який презентував присутнім та подарував бібліотеці свої останні романи "Слово і меч" та "Ще настане ваша пора". Проведення поетичних вечорів, презентацій книг, ювілейних літературних і краєзнавчих годин, подорожей книгою, літературних конкурсів стали доброю традицією роботи бібліотеки. Ці заходи змушують присутніх не тільки насолоджуватися  рідним словом, а й міркувати, аналізувати.
   Творчості письменників-земляків може бути присвячений цикл заходів - організація виставок, бесід про творчість письменників з показом презентації, "літературні тижні", огляди літератури тощо. Проведення таких заходів покаже багатоаспектну, активну роботу бібліотеки з популяризації творів письменників-земляків, пропаганди читання, сприяння розвитку літературного смаку. Інтерес до книги, в якій описуються рідний край, його люди, свідчить про те, що така література знаходять живий відгук у серцях молоді. Студенти повніше відчувають і усвідомлюють зв'язок літератури з життям, розширюють і збагачують свої знання про рідні місця. Завжди потрібно пам'ятати, що поки ми цікавимося минулим, вивчаємо свою історію, доти не переривається зв'язок поколінь.
   На закінчення хочеться зауважити, що який би напрямок краєзнавчої роботи ми не взяли (історичний,  природничо-географічний, архітектурний, народознавчий, літературний, мистецький, екологічний), головне завдання бібліотеки в цьому аспекті полягає в тому, щоб письменники-земляки, які жили в різний час на подільській землі, їх творчість не були забуті, адже помічено, що чим більше і різноманітніше коло знань у людини про свою малу Батьківщину, її видатних земляків, тим більша ймовірність, що місце народження стане для неї дійсно найріднішим і незабутнім.
   Бібліотекарі книгозбірні сьогодні шукають сучасні, цікаві нинішньому поколінню форми роботи, які були б затребувані читачами. Але і нові, і традиційні форми масової роботи з бібліотечного краєзнавства стануть успішними і затребуваними, якщо до їх підготовки та проведення бібліотекарі підійдуть професійно, творчо. У результаті цього буде виконана основна місія бібліотек - залучення користувачів до творчої спадщини краю, виховання любові до неї.

Список використаних джерел
  1. Кушнаренко, Н.  М.  Бібліотечне краєзнавство [Текст] : підручник / Н. М. Кушнаренко. - К. : Знання, 2007. - 502с. - (Вища освіта ХХI століття).
  2. Кучерява Н. Сучасні напрямки краєзнавчої роботи у наукових бібліотеках /Н. Кучерява, Н. Полянська // Бібл. Форум України. - 2205. - №3. - С. 53-55.
  3. Молчанова С. А. Роль бібліотеки ВНЗ у формуванні ціннісних орієнтирів молоді в нових умовах /С. А. Молчанова //Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2015. - №1. - С. 39-43.
  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
    e-mail